Справа № 154/1044/25 Головуючий у 1 інстанції: Лутай А. М.
Провадження № 22-ц/802/1263/25 Доповідач: Киця С. I.
20 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" на рішення Володимирського міського суду Волинської області від 23 вересня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", в березні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклав договір про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020 з ТОВ «МІЛОАН» шляхом електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 5000,00 грн. У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору №103565741 від 26.10.2020, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі №103565741 від 26.10.2020, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджі фінанс», в якому зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості. Крім того, ТОВ «ФК «Пінг-Понг», якому ТОВ «Діджі фінанс» відступило право вимоги, вживало заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за Договором про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020. Відповідач не виконав свого обов'язку в строки, передбачені кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 21500,00 грн, із яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16500,00 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 23 вересня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №103565741 від 26 жовтня 2020 року в розмірі 6500,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 732,29 гривень та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1838,80 гривень.
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що в договорі сторонами обумовлено строк нарахування відсотків, а саме відсотки нараховуються до дня повного погашення заборгованості за кредитом, оскільки на даний час заборгованість по кредиту погашена не була, то первісним кредитором обгрунтовано нараховані відсотки за період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 103565741 від 26.10.2020 у розмірі 21500,00 грн. Позивач вважає стягнення з відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн такими, що є співмірними та справедливими, а тому підлягають стягненню в повному обсязі. Просить вирішити питання розподілу судових витрат в суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Колодійчук Н. В. подав відзив на апеляційну скаргу. В відзиві просить поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву, оскільки адвокат Колодійчук Н. В. з 15.10.2025 по 07.11.2025 перебувала у щорічній оплачуваній відпустці (докази додаються), а тому не мала змоги вчасно виконати вимоги ухвали щодо подання відзиву. Вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Саме тому нарахування процентів після 25.11.2020 є безпідставним. Вважає, що стягненню підлягає саме сума у розмірі 6500,00 грн, тобто узгоджений сторонами кредитного договору розмір суми кредиту 5000,00 грн та проценти за користування кредитом 1500,00 грн, які передбачені договором, крім того, саме сума 6500,00 грн визначена у графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору). Просить залищити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд, розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву, ухвалив продовжити відповідачу строк подання відзиву на апеляційну скаргу, визнавши причини його пропуску поважними.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2020 ОСОБА_1 в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «МІЛОАН» подав Анкету-заяву на кредит №103565741, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 25.11.2020, сума до повернення 6500,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 0,00 грн, проценти за користування кредиту 1500,00 грн, нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
26.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103565741. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно з п. 1.2 Кредитного договору сума кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 26.10.2020. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.11.2020 (п.п.1.3, 1.4 Договору). Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 1500,00 грн в грошовому виразі та 365,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6500,00 гривень (п. 1.5 Договору). Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів, доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії: строк продовження 3 дні 3% від поточного залишку кредиту, 7 днів 5%, 15 днів 10%.
Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 Договору (п.2.3.2 Договору).
Відповідно до п. 2.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 Договору. У випадку, якщо на дату закінчення строку користування кредитом (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання Позичальника за цим Договором, у т.ч. але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Позикодавця, встановлені умовами Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4 Договору (п.2.4.2 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту / сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства tengo.com.ua. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги платіжної системи (фінансового посередника), що здійснює переказ грошових коштів, у відповідності до тарифів останньої.
Згідно з п. 6.1 Кредитного договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через веб-сайт tengo.com.ua таабо відповідний мобільний додаток.
Згідно з платіжним дорученням № 24456898 від 26.10.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 суму в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, виконаного ТОВ «Мілоан», доданого до позовної заяви, станом на 24.01.2021 за кредитним договором від 26.10.2020 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 21500,00 грн, а саме: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
26.01.2021 згідно з умовами Договору про відступлення прав вимоги №02Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №103565741 від 26.10.2020 на користь ТОВ «Діджі Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджі Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1
24.01.2022 між ТОВ «Діджі Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020.
Відповідно до копії рішення ТОВ «ФК «Пінг-Понг» від 1 липня 2025 року № 1778 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» перейменовано на ТОВ «ФК «Солвентіс».
02.11.2024 позивачем сформовано досудову вимогу на адресу ОСОБА_1 , в якій повідомлено про перехід права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» та від останнього до ТОВ «ФК «Пінг-Понг», зазначено суму заборгованості за договором № 103565741 від 26.10.2020 та реквізити для сплати боргу.
Відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів та частково визнано заборгованість у розмірі 6500,00 грн, тобто узгоджений сторонами кредитного договору розмір суми кредиту 5000,00 грн та проценти за користування кредитом 1500,00 грн, які передбачені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір відступлення прав вимоги № 12Т, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування, а саме протягом 30 днів. Також правильним є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача суми тіла кредиту 5000,00 грн, а також відсотків у межах строку кредитування, визначеного договором 1500,00 грн (5000,00 грн * 1% * 30 днів = 1500,00 грн). Сума заборгованості за відсотками за період з 26.112020 по 24.01.2021 в розмірі 15 000,00 грн нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування та не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються наведеним вище.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача витрат на професійну (правову) допомогу, то суд першої інстанції частково задовольнивши позовні вимоги підставно провів розподіл витрат на правову допомогу.
Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" залишити без задоволення.
Рішення Володимирського міського суду Волинської області від 23 вересня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді