Справа № 761/44217/25
Провадження № 1-кс/761/28151/2025
20 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 251 100 000 009 01 від 19.10.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, фізична особа-підприємець, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 19.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої підозрюваний 18.10.2025, близько 23 год. 40 хв., у межах населеного пункту, керуючи автомобілем «BMW 318І», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Шевченка сел. Кожанка Фастівського району Київської області, у напрямку руху до міста Фастова, не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу, здійснив виїзд за межі проїзної частини з подальшим наїздом на нерухому перешкоду у вигляді бетонного стовпа ліній електропередач.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля - неповнолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події, інші пасажири транспортного засобу отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а саме: неповнолітній ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому гомілки лівої ноги, перелому стегнової кістки, чисельні забої; неповнолітній ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, скальпованої рани голови, чисельні забої.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на тому, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є необґрунтованими. Стверджували, що переховуватись ОСОБА_4 наміру не має, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, тобто наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у такому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді восьми років позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що вчинення підозрюваним дій з метою переховування цілком ймовірне.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Також, слідчий суддя вважає не безпідставним ризик вчинення підозрюваним протиправних дій з метою здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальну провадженні та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 17 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строк досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1