Справа № 761/44206/25
Провадження № 1-кс/761/28140/2025
21 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 009 10 від 04.03.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Житомира, громадянка України, українка, з вищою освітою, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрована та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та маючи доступ до державної інформаційної системи - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, несанкціоновано змінила інформацію, яка оброблюється в Державному реєстрі прав, за нижченаведених обставин.
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України, ОСОБА_4 мала право на зайняття нотаріальною діяльністю, останньою зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу, та 19.04.2021 останньою отримано логін та тимчасовий пароль доступу до інформаційної системи Єдиних та Державних реєстрів/автоматизованих систем, для здійснення відповідних дій у межах повноважень, визначених законодавством, у зв'язку з виконанням яких надається доступ до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України.
Таким чином ОСОБА_4 , являючись приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до вимог Закону була державним реєстратором, мала право доступу до Державного реєстру прав та мала право вчиняти реєстраційні дії.
Так, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.12.2022, за місцем здійснення її діяльності за адресою - АДРЕСА_2 , звернулась невстановлена особа з проханням щодо здійснення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на нібито побудований господарським способом до 05.08.1992 житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який розташований за адресою - АДРЕСА_3 , на земельній ділянці за кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:90:125:0085, за відсутності документів, необхідних для здійснення державної реєстрації на бажане нерухоме майно та без особистої присутності заявників, на що ОСОБА_4 погодилась, тим самим вступила з невстановленою особою у попередню змову на вчинення кримінального правопорушення.
Для надання вигляду законності проведення державної реєстрації прав, невстановленою особою надано приватному нотаріусу КМНО ОСОБА_4 підроблені офіційні документи, а саме: інформаційну довідку про показники об'єкта нерухомого майна від 28.11.2022 № 1831, видану ТОВ «Армовірбуд», відповідно до якої зазначену будівлю збудовано господарським способом у 1991 році, та інформаційну довідку від 06.12.2022 ПБ-2022 № 1172, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 02.12.2022 № 53290036, поданої нібито ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , приватним нотаріусом ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2022 № 65725136, на підставі якого відкрито розділ № 2667926280000 на житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 388,0 кв.м., розташований за адресою - АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:125:0085, та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічного паспорта № TI01:2995-7545-2565-6977, виготовленого станом на 28.11.2022 ТОВ «Армовірбуд» та Державного земельного кадастру від 02.12.2022 № 58952790 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:125:0085.
Однак, встановлено, що технічний паспорт не містить відомостей щодо дати завершення будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, який розташований за адресою - АДРЕСА_3 .
Згідно з інформації, зазначеної у інформаційній довідці про показники об'єкта нерухомого майна від 28.11.2022 № 1831, видану ТОВ «Армовірбуд», житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. «А», загальною площею 388,0 кв.м., розташований за адресою - АДРЕСА_3 , зі слів замовника побудований господарським способом у 1991 році.
При цьому у технічному паспорті зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:125:0085, на якій розташовано житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 388,0 кв.м.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набули право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:125:0085 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 17.09.2020 за реєстровим № 6314 (далі - Договір від 17.09.2020).
Зі змісту пункту 1.2. Договору від 17.09.2020 вбачається, що на момент підписання цього договору земельна ділянка вільна від будівель та споруд.
Отже, подані документи та відомості Державного реєстру прав не давали змоги встановити, що житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою - АДРЕСА_3 , загальною площею 388,0 кв.м., побудовано у 1991 році.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 проведено реєстраційні дії за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав.
Таким чином, приватним нотаріусом ОСОБА_4 порушено вимоги статей 3, 10, 24 Закону та пункту 12 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Тобто, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , будучи зобов'язаною зупинити розгляд заяви з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 23 Закону, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а також на порушення вимог статей 3, 10, 24 Закону та пункту 12 Порядку, умисно на порушення порядку, повторно, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, зареєструвала право власності у Державному реєстрі прав на житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 388,0 кв.м., розташований за адресою - АДРЕСА_3 , на земельній ділянці за кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:90:125:0085, та провела протиправну державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , без фактичної участі та згоди ОСОБА_9 , тобто несанкціоновано змінила інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі - Державному реєстр прав шляхом внесення до неї додаткових, раніше відсутніх складових частин.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
На думку слідчого, існують ризики, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрювана та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання, вважали його необґрунтованим. Просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст. 194 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованого злочину; свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи; підтверджують відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у підозрюваної певних вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у підозрюваної утриманців, її репутацію, майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи наявність у ОСОБА_4 постійного місця мешкання, неповнолітньої дитини, відсутність судимостей, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваної зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на неї обов'язок - не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»).
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) з міста Києва;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця мешкання та/або роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_9 ;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 18 грудня 2025 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1