печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38812/25-п
11 листопада 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Печерського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 29 липня 2025 року о 10 год. 40 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, принижував, намагався вдарити головою в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю та порушив п. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає, з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення не згоден. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дутковський Б.В. просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю подій та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 , підтвердила фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_2 зазначила, що за обставин, вказаних у протоколі, між нею та її чоловіком стався конфлікт, під час якого ОСОБА_1 дійсно висловлював відносно неї словесні образи, чинив психологічний тиск та намагався вдарити головою.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з ч. 2 ст. 173-2 передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» термін домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Отже, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Ці обставини (завдання шкоди фізичному здоров'ю або завдання шкоди психічному здоров'ю чи можливість спричинення якогось виду шкоди), як обов'язкові елементи складу правопорушення повинні бути зазначені у протоколі.
Для встановлення події та складу правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під визначення - домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Разом з цим, під час судового розгляду та з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №625977 від 29.07.2025 року не встановлено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , щодо своєї дружини ОСОБА_2 , які в свою чергу могли чи потягли за собою настання у потерпілої фізичної шкоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625977 від 29.07.2025 року, довідкою начальника СПДН ВП Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Томенко Ю., рапортом інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Перебейніса С. від 29.09.2025, протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або такого, що готується від 29.07.2025, письмовими поясненнями, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625976 від 29.07.2025, відеозаписом з боді камери поліцейського.
Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вірно, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі і повністю встановлена під час судового розгляду.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставина, що пом'якшує відповідальність правопорушника - щире каяття.
Обтяжуючі відповідальність обставини, передбачені ст. 35 КУпАП, відсутні.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1,173-2, 221, 251, 252, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.М. Гридасова