Справа № 726/3772/25
Провадження №2/726/747/25
Категорія 68
25.11.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., секретар судового засідання Житарь С.А., за участю по відеоконференції позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про розірвання шлюбу.
Посилається на те, що 10 вересня 2019 року уклали шлюб, який зареєстрований у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис за № 2083. За час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що сімейне життя у них з відповідачкою не склалося, кожен із них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, а тому постало питання про розірвання шлюбу. Крім того, позивач вважає, що шлюб з відповідачкою є лише формальним, оскільки особисті відносини між ними уже тривалий не підтримуються, а саме з літа 2025 року. Мати дитини більше 5 місяців не займається ні вихованням, ні матеріальним утриманням, ні розвитком доньки. На даний час відповідачка не має можливості забезпечити необхідні умови для повноцінного розвитку та належного рівня життя їх спільної доньки. Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком, який сам виховує, утримує та доглядає за нею. Зазначає, що сторони домовились між собою, що всі обов'язки з утримання доньки, виховання та забезпечення життєвих потреб позивач - ОСОБА_1 бере на себе.
Спір про майно між сторонами відсутній. Вважає, що надалі збереження сім'ї є неможливим та миритися із відповідачкою не бажає, тому просить розірвати шлюб між ними та після розірвання шлюбу просить встановити юридичний факт, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно виховує та утримує малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 06.11.2025 р. було відкрито провадження та призначено її до розгляду.
20.11.2025 від третьої особи надійшло пояснення, згідно з яким зазначають, що між батьками укладено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини, наявність якого підтверджує узгоджену участь обох батьків у вихованні дітей та виключає твердження про самостійне виховання дитини одним із них, у зв'язку з чим просять відмовити в частині встановлення факту, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні по відеоконференції позивач ОСОБА_1 пояснив, що вони з відповідачкою на даний час разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Просить суд шлюб розірвати та просив встановити факт, що він самостійно виховує та утримує їхню спільну дитину, так як мати проживає на даний час окремо і не має змоги утримувати дитину. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 по відеоконференції у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила суду, що на даний час вона з позивачем не проживає, спільне господарство не веде. Вона з позивачем вирішили, що дитина буде перебувати на самостійному вихованню та утриманню останнього. Вони уклали нотаріально договір про спільне виховання та утримання дитини, що остання буде перебувати на самостійному вихованню та утриманню позивача. При укладенні даного договору на неї не здійснювався ніякий тиск.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З наведених у позовній заяві обставин, які згідно положень ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню оскільки визнані учасниками справи, встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 10 вересня 2019 року у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис за № 2083, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.09.2019 р.
З час спільного шлюбу у сторін народилася донька, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 17.08.2021 р.
Сторони припинили шлюбні стосунки, не вбачають можливості примирення та збереження сім'ї.
За таких обставин та у відповідності до положень ст.112 СК України, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Водночас, сторони досягли згоди стосовно місця проживання дитини, участі у її вихованні та утриманні, що підтверджується договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 28 жовтня 2025 року, згідно якого визначили, що малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишається на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто позивача по справі.
Відповідно до ст.109СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
В силу ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
У відповідності до ст.ст.104, 114СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає, що позовна заява про розірвання шлюбу з додатками відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо участі батьків у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено за згодою їх батьків, як це передбачено ч.1 ст.109 СК України.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , яка є давньою знайомою сім'ї ОСОБА_5 і підтверджує той факт, що після розриву стосунків сторін дитина - ОСОБА_3 проживає разом з батьком у м. Києві, а дружина ОСОБА_6 проживає окремо.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_7 , яка в своїх поясненнях зазначає, що вона з ОСОБА_6 - відповідачкою в даній справі були близькими подругами і знає, що біля року тому стосунки між ОСОБА_8 - позивачем по справі та ОСОБА_6 - відповідачкою погіршились, після чого ОСОБА_6 вирішила залишити місце свого проживання та фактично припинила брати участь у вихованні донечки, не цікавиться її успіхами, навчанням, вихованням.
Відповідно до довідки від 20.10.2025 р. №02/10/25 ОСОБА_1 працює в ТзОВ «Джобнет» з 23.01.2020 р.
Довідкою з Центру сімейної медицини «MedFamily» підтверджується, що дитина ОСОБА_3 приходить на огляд в супроводі батька ОСОБА_1 .
Так, відповідно до витягу станом на 27.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не судимий, не перебуває у розшуку, не має незнятої та непогашеної судимості.
Довідками про місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується факт реєстрації дитини та батька за одною адресою - АДРЕСА_1
Відповідно до відповіді на запит №1979540 від 06.11.2025 р. підтверджується факт реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, вирішуючи питання щодо прав малолітньої дитини після розірвання шлюбу, суд бере до уваги позицію КЦС ВС, висловлену в постанові від 15 січня 2020 року, №200/952/18, постанові №338/143/20 (провадження №61-6809св21), а також домовленість батьків, зафіксовану в укладеному між ними договорі від 28 жовтня 2025 року.
Крім цього, суд звертає на судову практику Великої Палати Верховного Суду, яка у своїй постанові від 02.04.2025 у справі №1 27/3622/24 зазначила, що в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
У такий спосіб законодавцем установлено судовий контроль задля дотримання балансу між інтересами дитини, яка може залишитися без батьківського піклування, особи (батька чи матері щодо здійснення піклування) та народу України в особі держави в розумінні статті 65 Конституції України.
Отже, за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.
Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, дитина проживає із батьком, і останній забезпечує її належними умовами для життя та розвитку, будучи її єдиним утримувачем і самостійно її виховуючи, необхідно встановити факт самостійного виховання та утримання дитини її батьком, тобто позивачем. Це важливо для захисту інтересів дитини, яка може залишитися без належного батьківського піклування. Встановлення цього факту має юридичні наслідки для позивача і іншого способу його підтвердження немає. Таким чином, подані позовні вимоги відповідають найкращим інтересам дитини.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 вересня 2019 року у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис за № 2083.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , самостійно виховує та утримує малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Л. В. Байцар