Єдиний унікальний номер 725/7961/25
Номер провадження 2/725/2780/25
13.11.2025 року
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання права власності на грошові кошти, -
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області, про визнання права власності на грошові кошти, в якому просив стягнути з ГУ ПФУ у Чернівецькій області на його користь ненараховану та недоотриману пенсію після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_2 у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
В обґрунтування позову вказував, що за життя його двоюрідний брат ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, зазначав, що ОСОБА_2 за рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року отримав перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, та доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року становить 200 500 грн. 37 коп.
В подальшому, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року проведено перерахунок пенсії та доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року становить 25 612 грн. 90 коп.
При цьому, вказував, що його двоюрідний брат ОСОБА_2 за життя не отримав заборгованість в сумі 226 113 грн. 27 коп.
Також, вказував, що за час свого життя ОСОБА_2 склав заповіт №1-31 від 02.08.2024 року, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 .
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , - помер, та він зметою прийняття спадщини за заповітом своєчасно звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області Бурдейної Г.П., однак йому було відмовлено у зв'язку із тим, що кошти, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мали право на пенсію за Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю ОСОБА_2 , та не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Оскільки в силу вимог статті 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, входять до складу спадщини, то дії відповідача, який перешкоджає йому як спадкоємцю у реалізації права на спадщину у вигляді невиплаченої доплати до пенсії спадкодавця, вважає протиправними, а тому на підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області на його користь ненараховану та недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Не погоджуючись із поданим позовом, представник відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області подала письмовий відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступні обставини.
Зокрема вказувала, що відповідно до матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що за життя він отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та пенсією забезпечений по 31.08.2024 року. Разом з цим, за життя ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року по справі № 600/2115/22-а проведено перерахунок пенсії, та різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року складає 200500 грн. 37 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
Також, зазначала, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року по справі № 600/4646/23-а проведено перерахунок пенсії, та різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року, складає 25612 грн. 90 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
При цьому, вказувала, що суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, та інформацію щодо наявності сум боргу за рішенням суду зареєстровано у Реєстрі судових рішень, та у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до зазначеного вище Реєстру внесено відповідну інформацію. Враховуючи зазначене, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству щодо виплати грошових коштів нарахованих за життя ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Так, ч.1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року по справі № 600/2115/22-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року, становить 200500 грн. 37 коп., та включена до Реєстру рішень суду.
Також на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі № 600/4646/23-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року, становить 25612 грн. 90 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , - помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2024 року (а/с 11).
Позивачем у даній справі є двоюрідний брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , якимй з метою оформлення спадщини після смерті свого двоюрідного брата, як спадкоємець за заповітом, звернувся до приватного нотаріусаЧернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейної Г.П. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом заведено спадкову справу.
Зокрема, 11 жовтня 2024 року, приватним нотаріусомЧернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. за заявою ОСОБА_1 , зареєстровано спадкову справу - №299/2024, згідно якої єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 (а/с17).
В межах даної спадкової справи, 11 лютого 2025 року приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. перевіряючи склад спадкового майна направлено запит №34/02-14 до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області про підтвердження наявності недоотриманої пенсії та інших грошових сум на ім'я померлого, які зберігаються в управлінні ПФ України в Чернівецькій області(а/с15).
Як вбачається, зі змісту листа ГУ ПФУ в Чернівецькій області №42/02-14 від 28.02.2025 року, що оформлення спадщини про наявність суми пенсії та її розмір, що належала пенсіонеру та залишилася недоотриманою у зв'язку із смертю ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (а/с16).
Таким чином, відповідач не виконав рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року, та від 05 грудня 2023 року, яким його зобов'язано відновити нарахування та виплатити ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.
Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього як спадкоємця першої черги після смерті батька права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
При цьому, спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби, та деяких інших осіб»..
Відповідно до частини першої статті 61 Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 ЗаконуІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
При цьому, за змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд встановивши, що рішеннями Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року та від 05 грудня 2023 року, яке ухвалено за життя спадкодавця й відповідно не було оскаржено відповідачем, приходить до висновку про те, що позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.
Відтак, з ГУ ПФУ у Чернівецькій області підлягає стягненню не нарахована та недоотримана пенсія померлого ОСОБА_2 на користь позивача у розмірі 226 113 грн. 27 коп., який відповідачем не спростовано.
Доводи відповідача про те, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою, тому така сума пенсії не входить до складу спадщини, також є неспроможними, оскільки сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18).
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця за законом, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Крім того, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає, що відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1211 гривень 40 копійки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,76-81,258,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на ненараховану та недоотриману пенсію ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, м. Чернівці, пл. Центральна,3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 у вигляді ненарахованої та недоотриманої ним за життя доплати пенсії у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, м. Чернівці, пл. Центральна,3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Піхало Н.В.