Справа № 725/3173/25
Номер провадження 2-а/725/49/25
24.11.2025 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
за участю секретаря судового засідання Соболевської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Чернівецької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову Чернівецької митниці від 09.04.2025 у справі про порушення митних правил № 0031/UA40800/25.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою Чернівецької митниці від 09.04.2025 року № 0031/UA40800/25, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.471 МК України шляхом накладення штрафу у розмірі 77 104,89 грн., з поверненням вилучених по протоколу предметів.
Вважає, постанову незаконною, оскільки при винесенні її гне враховано фактурну вартість даних предметів, незважаючи на те, що представник позивача надав митному органу копії товарних чеків, на підставі яких були придбані товари. Просив скасувати вказану постанову та відправити на новий розгляд до Чернівецької митниці.
12.11.2025 року позивачем подано заяву, в якій останній просив змінити захід стягнення (штраф) накладений на позивача в розмірі 30 % відповідно до висновку експерта.
У поданому відзиві представник Чернівецької митниці заперечували проти задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена із дотриманням норм чинного законодавства та за наявними доказам у справі.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника Чернівецької митниці Є. Майтапова у справі про порушення митних правил № 0031/UA40800/25 від 09.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що складає 77104,89 грн.
Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, в зону митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці 20.01.2025 • 16 год. 13 хв. в?їхав автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який слідував з Румунії до України в приватних справах. Даний громадянин до митного контролю надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», чим своїми діями заявив про те, що перемішувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до 4.5 ст.366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно 13 ч. 6 ст. 366 МК України громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов?язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Під час митного контролю транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_2 виявлено товар, а саме: окуляри, іноземного виробництва, різних марок "OAKLEY", "EMPORIO ARMANT", "RAY-BAN" в загальній кількості 42 шт.
Вищезазначений товар знаходився в салоні автомобіля на підлозі, серед особистих речей, в картонних коробках, перемотаних клейкою стрічкою для зручності транспортування. Доступ до виявлених речей нічим не утруднювався та став можливим відразу після відкриття бокових дверей автомобіля, розрізання клейкої стрічки та відкриття картонних коробок.
Згідно з ч.1 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон Україна, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громалянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об?єктами оподаткування митними платежами.
Під час здійснення митних формальностей встановлено, що загальна вартість вилученого товару становить 210000 грн., що перевищує дозволену норму.
Згідно висновку експерта від 10.02.2025 року N?1420003301-0057 загальна вилучених проткорлом про ПМП від 20.01.2025 Л60031/U4408000/2025 вищевказаних товарів становить 257 016,30 гривень.
Вчинення правопорушення громадянином України ОСОБА_1 стверджується протоколом про порушення митних правил N?0031/UA408000/2025 від 20.01.2025, актом про проведення огляду товарів та іншими матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозицією ч.2 ст.471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Згідно примітки до ст. 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно з ч.ч.2-4 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Частиною 4 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті (сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг), але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не оспорює факту порушення митних правил, спірним є питання вартості товарів, які переміщувалися позивачем через митний кордон України, що має значення для визначення розміру штрафу відповідно до частини другоїстатті 471 МК України.
Відповідач, визначаючи розмір стягнення, виходив із вартості товарів, визначених саме висновком експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003301- 0057 від 10.02.2025 року, згідно якого було встановлено загальну вартість товару у сумі 257 016,30 грн.
Однак, згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 89/25-29 від 17.09.2025, ринкова вартість окуляри, іноземного виробництва, різних марок "OAKLEY", "EMPORIO ARMANT", "RAY-BAN" в загальній кількості 42 шт., вилученого у позивача, становить 72 420,90 грн.
Відповідно до частини другої статті 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Згідно з частинами першою, другою статті 515 МК України експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Відповідно до пункту 3 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби №18 від 23.10.2019, у редакції наказу від 12.11.2019 №29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, визначено вказаним Положенням, що відповідає вимогамМК України, з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ( далі -Закон № 2658-ІІІ).
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 515 МК України висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.
У такому випадку митна вартість ввезеного товару може бути підтверджена відповідно до положеньстатті 53 МК України, зокрема, рахунком-фактурою (інвойсом) або рахунком-проформою (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); за наявності - іншими платіжними та/або бухгалтерськими документами, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару..
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 286 КАС України, що узгоджується з приписами пункту 4 частини першої статті 293 КУпАП України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У постанові від 31.01.2018 в справі №660/575/16-а та від 12.05.2020 в справі №490/236/16-а Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого суд, розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, наділений повноваженнями, зокрема, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Оскільки висновок експертизи № 89/25-29 від 17.09.2025 року складено атестованим судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, обізнаного про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку, він узгоджуються з іншими доказами у справі, то суд має достатні підстави вважати саме зазначений висновок об'єктивним та таким, який підтверджує дійсну вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дійсна вартість товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 09.04.2025 року № 0031/UA40800/25 становить 72 420,90 грн, і саме виходячи із вказаної вартості слід визначити розмір стягнення, яке покладається на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України.
Враховуючи вищенаведене, розмір штрафу становить 21726,27 грн. (72420,90 грн. х 30%), який не буде надмірним тягарем для позивача та буде справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном і відповідатиме фактично встановленим обставинам справи.
Керуючись ст.ст.6, 9, 72-77, 241-246, 286, 295, 297 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови - задовольнити.
Змінити захід стягнення, який накладений на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, постановою у справі про порушення митних правил № 0031/UA40800/25 від 09.04.2025 року, із штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 77101,89 гривень, на штраф в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 21726,27 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Стоцька Л. А.