Справа № 646/9268/25
№ провадження 2/646/4659/2025
01 грудня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
за участю секретаря - Герко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на квартиру,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,89 кв. м, житловою площею 25,76 кв. м. Мотивуючи свої вимоги тим, що вказана квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі - продажу приватизованої квартири від 13 березня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Куп'янської державної нотаріальної контори Гречук Є.А., який зареєстрований в реєстрі за № І-1289. Право власності зареєстроване Куп'янським бюро технічної інвентаризації на праві власності і записане у реєстрову книгу за № 56 за реєстровим номером 8283.
На даний час виникла необхідність у державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим позивач звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, однак у проведенні реєстраційної дії було відмовлено, оскільки через збройну агресію російської федерації в Україні будівля Комунального підприємства «Куп'янське бюро технічної інвентаризації», яке було зберігачем інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на території Куп'янської громади, була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка інше) знищено, тому встановити інформацію про право власності на квартиру не вдалося за можливе, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 22.09.2025 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 17.10.2025 року проведено підготовчий розгляд, справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без участі представника, заперечень проти позову не мають.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
З'ясувавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини.
З договору купівлі-продажу приватизованої квартири від 13 березня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Куп'янської державної нотаріальної контори Гречук Є.А., який зареєстрований в реєстрі за № І-1289 вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,89 кв. м, житловою площею 25,76 кв. м. Право власності зареєстроване Куп'янським бюро технічної інвентаризації на праві власності і записане у реєстрову книгу за № 56 за реєстровим номером 8283.
З технічного паспорту, виготовленого 26.04.1993 Куп'янським бюро технічної інвентаризації, на квартиру АДРЕСА_1 встановлено технічну характеристику квартири загальною площею 44,89 кв. м, житловою площею 25,76 кв. м, яка складається з 2 кімнат, у тому числі: 1-а кімната площею 9,7 кв. м; 2-а кімната площею 16,06 кв. м; кухні площею 6,44 кв. м; ванної кімнати площею 2,0 кв.м, вбиральні ( поєднаної) площею 1,1 кв. м; коридору площею 8,47 кв. м; вбудованої шафи площею 0,5 кв. м; балконом площею 2,08 кв.м..
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради за № 76721792 від 21.01.2025 позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
Закон який регулює спірні цивільно-правові правовідносини є Цивільний Кодекс України.
Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частина четверта статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1. реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2. на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
На даний час КП «Куп'янське БТІ» не здійснює господарську діяльність, його будівля повністю зруйнована, база даних та архівні справи знищені внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, дарування тощо, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.
З наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу приватизованої квартири, речове право на яку зареєстровано Куп'янським БТІ, судом встановлено реєстраційний напис вчинений БТІ, який у свою чергу, є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.
Таким чином, у випадку позивача документ (договір купівлі-продажу приватизованої квартири), що посвідчує набуття такого права та позначка на ньому, яка свідчить про проведення державної реєстрації до 01.01.2013 збережений в оригіналі, та був долучений до пакету документів, з яким остання зверталася до державного реєстратора у відповідності до норм чинного законодавства, для проведення державної реєстрації речового права на об'єкт нерухомого майна.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
З початку повномасштабної війни 24.02.2022 громадяни, які мають у власності об'єкти нерухомого майна на територіях областей, де відбуваються бойові дії, право власності на які оформлене до 2013 року, стикаються з неможливістю провести операції з власною нерухомістю, отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване майно, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки значна частина архівів в населених пунктах, які знаходяться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, на даний час недоступна або знищена, одним із способів підтвердити право власності на таке майно залишається визнання права власності в судовому порядку. Державна реєстрація у цьому випадку здійснюється на підставі рішення суду.
Враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, вважає, що на теперішній час державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період з березня 1995 року, коли позивач набула право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав. Проте, відсутність об'єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно, у зв'язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп'янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем, створили ситуацію, при якій позивачі не можуть реалізовувати свої правомочності як власники майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки визнання за позивачем права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 200, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,89 кв. м, житловою площею 25,76 кв. м.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя С.В. Клімова