Справа № 645/7930/25
Провадження № 2/645/3858/25
01 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м.Харкова Шевченко Г.С., перевіривши матеріали позовної заяви Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,
Представник позивача Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради 10.11.2025 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів в розмірі 1401,27 грн., а також просив стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України - протягом 10 днів з дня отримання ухвали. В ухвалі суду зазначено, що позивачу слід надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви листом з описом вкладення та сплатити судовий збір.
Зазначена ухвала суду направлялась позивачу, отримана стороною позивача 13.11.2025 року в системі «Електронний Суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
24.11.2025 представником позивача Самойленко П.С. до суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази на підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви листом з описом вкладення, однак не надано квитанції про сплату судового збору. Представник позивача в заяві про усунення недоліків зазначив про те, що судовий збір у справі №645/6067/25 за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів не було повернуто позивачу, тому позивач не має можливості повторно сплачувати судовий збір.
Суд не погоджується з доводами сторони позивача з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями частини п'ятої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Позивач до позовної заяви долучив квитанцію про сплату судового збору, яка врахована та прикріплена у №645/6067/25. Позовну заяву у зазначеній справі суд залишив без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання. При цьому судовий збір, сплачений за подання вказаної позовної заяви, належним чином зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу у встановленому законом порядку не повертався, підстави для його повернення - відсутні.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону).
Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, подаючи повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. За повторне подання позовної заяви судовий збір сплачується на загальних підставах.
Станом на 01 грудня 2025 року позивач недоліки, зазначені в ухвалі суду від 11 листопада 2025 року, не усунув, доказів сплати судового збору не надав.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд зазначає, що отримавши 13.11.2025 ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
При цьому суддя зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, позовну заяву Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2025.
Суддя: Г.С. Шевченко