справа № 631/1252/25
провадження № 2/631/942/25
про передачу матеріалів справи за підсудністю
01 грудня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокат Усенко Михайло Ігорович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1439534 від 14 квітня 2024 року у розмірі 27357 гривень 49 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок й витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.
Параграфом 3 глави 2 розділу І Цивільного процесуального кодексу України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Так, нормами цивільного процесуального законодавства України передбачено загальну підсудність за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України), альтернативну підсудність за вибором позивача (стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України) та виключну підсудність (стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України).
За загальними правилами підсудності позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України).
У відповідності до положень частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України).
18 листопада 2025 року в порядку, передбаченому частиною 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», судом отримано відповідь № 2018486 від 18 листопада 2025 року, згідно якої інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відсутня.
19 листопада 2025 року за вхідним № ЕП-1582/25-вх. на електронну адресу суду надійшов лист від Новоселівського старостинського округу № 6 Нововодолазької селищної ради Харківської області, відповідно до якого повідомлено, що згідно переданої картотеки та погосподарських книг громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Новоселівському старостинському окрузі не зареєстрована та не проживає.
Разом із тим, згідно інформації Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, що надійшла на адресу суду 01 грудня 2025 року та зареєстрована за вхідним № ЕП-1630/25-вх., станом на 21 листопада 2025 року за відомчою інформаційною системою ДМС наявні відомості щодо зняття 30 вересня 2016 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси: АДРЕСА_1 , за паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , оформленим 31 травня 2006 року Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області.
Аналогічна інформація міститься у повідомленні Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, що надійшло на електронну адресу суду 01 грудня 2025 року та зареєстроване за вхідним № ЕП-1631/25-вх.
Крім того, як убачається зі змісту договору про надання споживчого кредиту № 1439534, укладеного 14 квітня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , остання вказала своє місце проживання як АДРЕСА_1 .
Приписами частини 9 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Таким чином, територіальна юрисдикція Нововодолазького районного суду Харківської області не поширюється на територію, де відповідач, ОСОБА_1 , мала останнє відоме зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ). Доказів того, що відповідач фактично мешкає на території, яка відноситься до територіальної юрисдикції Нововодолазького районного суду Харківської області, матеріали справи не містять.
Підстав, які б згідно зі статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України дозволили позивачу обирати підсудність в Нововодолазькому районному суді Харківської області з урахуванням предмету спору, який виник у сторін, суд також не вбачає та позивач про них не повідомляв.
При цьому слід відмітити, що правила, передбачені у статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, використовується позивачем на стадії підготовки позову та його подання, тому позивач повинен обґрунтувати в позовній заяві вибір суду, до якого подано позов, зокрема й надати докази на підтвердження певного факту, чого в даному випадку зроблено не було.
Відповідно до положень частини 9 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з положеннями статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом із тим, розгляд справи з порушенням правил підсудності є підставою для скасування судового рішення та в цілому нівелює інститут територіальної підсудності, а також ставить під сумнів саму сутність судового розгляду виходячи із приписів пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору «судом, встановленим законом».
Концепцію суду, встановленого законом, у значенні, вжитому у статті 6 Конвенції, розкрито у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко проти України» (заяви № 29454/04, № 29465/04), у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (глава 1 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України).
Як вже зазначалося вище, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (частина 9 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача по справі, ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , яка територіально не відноситься до Нововодолазького районного суду Харківської області, інших підстав для розгляду справи у суді вказаного району не має, слід вирішити питання щодо передачі матеріалів вищевказаної справи за підсудністю.
Так, статтями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено у частині 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо територіальної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін у справі права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, цивільна справа з єдиним унікальним № 631/1252/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, має бути передана за підсудністю на розгляд до Основ'янського районного суду міста Харкова.
Керуючись статтями 3, 19, 27, 28, 31, 32, частиною 9 статті 187, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Матеріали цивільної справи з єдиним унікальним № 631/1252/25 (провадження № 2/631/942/25) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати на розгляд до Основ'янського районного суду міста Харкова (адреса місцезнаходження: майдан Небесної Сотні, будинок № 36, під'їзд 3, місто Харків).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільним процесуальним кодексом України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя Т. М. Трояновська