01.12.2025
642/7582/25
1-кс/642/1742/25
28 листопада 2025 року слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ст. слідчого СВ ВП№2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ Дніпропетровської області України, українець, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , солдат кулеметник 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , розлучений, має на утриманні малолітню дитину, без місця реєстрації, фактично проживаючий: АДРЕСА_1 , раніше судимий: Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ 24.09.2024 за ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
В обгрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №2 Харківського районного управління №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221220001403 від 27.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово судимий, востаннє вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24.09.2024 за ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 - умовно - достроково звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби.
В подальшому військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , солдат кулеметник 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно вимог ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2, 9, 11, 16, 216-220 Статуту внутрішньої служб Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , солдатом кулеметником 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІУ (зі змінами), ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, стримувати військовослужбовців від вчинення протиправних дій, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути зразком високої культури, берегти військову честь, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та інше, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону № 3528-IX від 21.12.2023), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022), наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №2712 від 06.12.2021 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 27.11.2025, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, особливо небезпечну психотропну речовину, яку при невстановлених слідством обставинах розфасував до полімерних зіп-пакетів з фіксатором, та один з яких обмотав ізолюючою плівкою чорного кольору, зробивши при цьому 1 (один) згорток та 1 (один) розфасований пакунок.
Надалі ОСОБА_5 1 (один) згорток із чорною ізолюючою плівкою, всередині якого перебувала кристалічна речовина, залишив зберігати з метою подальшого збуту, для кінцевого споживача, за адресою: місто Харків, вулиця Корабельна поблизу будинку № 19 в шарі ґрунту, та здійснив фотографування місця схованок, на належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 14 Pro», для подальшої передачі інформації кінцевому покупцю, а 1 (один) розфасований, полімерний зіп пакет, всередині якого перебувала кристалічна речовина, почав переносити з собою з метою подальшого збуту.
В подальшому злочинні дії ОСОБА_5 були викриті працівниками поліції, та 27.11.2025 в період часу з 13 год 09 хв до 13 год 40 хв, в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, буд. № 18, за участю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення якого у останнього було вилучено 1 (один) полімерний зіп пакет з фіксатором, всередині якого перебуває порошкоподібна речовина білого кольору.
Крім того, 27.11.2025 в період часу з 13 год 59 хв до 14 год 40 хв., в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Корабельна, 19 за участю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній вказав на місце в ґрунті, де перебував згорток ізолюючої плівки чорного кольору, при відкритті якої було вилучено 1 (один) полімерний зіп пакет з фіксатором, всередині якого перебуває порошкоподібна речовина білого кольору.
Таким чином, ОСОБА_5 , всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, та зловживання ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
27.11.2025 (час фактичного затримання 14 год. 45 хв.) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.ст. 615, 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України КК України.
Підозра, висунута ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця події від 27.11.2025, в ході проведення якого у ОСОБА_5 було вилучено 1 (один) полімерний зіп пакет з фіксатором, всередині якого перебуває порошкоподібна речовина білого кольору.
-протоколом огляду місця події від 27.11.2025, в ході проведення якого ОСОБА_5 вказав на місце, де він зробив схованки з особливо небезпечною психотропною речовиною, та в ході проведення якого було вилучено 1 (один) полімерних зіп пакета з фіксатором, всередині якого перебуває порошкоподібна речовина білого кольору
-протоколами зняття інформації доступ до якої не обмежується її власником, володільцем або утримувачем від 27.11.2025, під час якого було оглянуто мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_5 , де містяться в галереї зображення схованки з психотропною речовиною, на яку останній вказав під час огляду місця події, та міститься листування з адміністратором інтернет магазину з продажу наркотичних речовин, де ОСОБА_5 , влаштувався на роботу до інтернет магазину з продажу наркотичних речовин.
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст.208, 615 КПК України.
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На цей час органом досудового розслідування вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у нього можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , зібрані докази його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, крім того, вказана протиправна діяльність є одним із основних джерелом його доходів. Крім того, ОСОБА_5 на території України не має міцних соціальних зв'язків. Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи про незворотність настання та тяжкість покарання, будучи громадянином іншої держави, може, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, безперешкодно покинути територію України, у зв'язку з чим ризик його ухилення від слідства та суду є дуже високим. ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 - умовно - достроково звільнений від відбуття покарання на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби, проте, будучи раніше засудженим за вчинення аналогічного злочину, вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів або їх змінити щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як в рамках кримінального провадження заплановано проведення ряд слідчих дій та вилучення речових доказів, здійснити які, до моменту висунення підозри ОСОБА_5 було неможливим та призвело би до їх втрати.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів. Крім того, останній є раніше судимим, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ від 24.09.2024 за ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини. Також прокурором було долучено висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, і довідку про судимості.
Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській обл. перебуває кримінальне провадження № 12025221220001403 від 27.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.11.2025 о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
28.11.2025 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На даній стадії кримінального провадження, враховуючи надані слідчим та прокурором в судовому засіданні матеріали досудового розслідування, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, обгрунтованою і достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.
Інкримінований ОСОБА_5 злочин, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Санкцією ч.2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Як ризики, які дають достатнi пiдстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто враховувати дані, що характеризують особу підозрюваного, який розлучений, без місця реєстрації, раніше судимий, а також те, що ОСОБА_5 , згідно ч.5 ст.12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам.
В той час, підозрюваним та його захисником ризики не спростовані.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкiсть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку про визначення застави у даному випадку, яка має становити 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
В разі внесення застави, необхiдно підозрюваного з-під варти звільнити та покласти на нього ряд обов'язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України.
У разі порушення підозрюваним обов'язків, покладених на нього у разі внесення застави, прокурор має право звернутись з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання ст. слідчого СВ ВП№2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 25.01.2026 включно.
Визначити суму застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, щодо обставин даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 27.11.2025.
Строк дії ухвали - до 25.01.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст судового рішення складений 01.12.2025.
Слідчий суддя