Справа № 953/12698/25
Провадження № 1-кп/953/1141/25
Іменем України
01 грудня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000303 від 11 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Турка, Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
07 червня 2025 року ОСОБА_3 близько 05 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя до ОСОБА_4 , наніс останній удар долонею правої руки в область лівої частини обличчя, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді синця, який викликає незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, і за цією ознакою відповідно до п. п. 2.3.2. «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утримані малолітніх осіб та осіб похилого віку немає, є особою, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до службової характеристики обвинувачений ініціативу до виконання завдань не проявляє, має пристрасть до вживання алкогольних напоїв.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченого відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд зауважує, ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що виключає застосування покарання у виді виправних робіт (ч. 2 ст. 57 КК України). Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються військовослужбовцям строкової служби.
Відтак, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ст. 125 ч.1 КК України, у виді штрафу в максимальному розмірі.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: ОСОБА_1