Справа № 953/10803/25
н/п 1-кс/953/7682/25
"01" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000000979 від 21.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
28.11.2025 о 10:37 год. до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно, вилучене 25.11.2025 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 та під час проведення огляду місця події - частини місцевості території спортивного майданчику розташованого поблизу б. 27 по вул. 92-ї бригади (в минулому вул. Грицевця ) в м. Харкові, а саме: мобільний телефон «Samsung A7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; грошові кошти ( імітаційні засоби) в загальному кількості 140 шт номіналом 100 доларів США з яких 80 шт мають єдиний серійний номер FF95594731A , а 60 шт мають єдиний серійний номер LB 23277272C; копії документів - паспорту та ідентифікаційного податкового номеру на ім'я ОСОБА_6 на 4-х арк.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000979 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу 18.08.2025 по теперішній час, ОСОБА_4 діючи на території м. Харкова, за грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США, з метою незаконного перетину особами державного кордону України, спочатку організовує проходження особами фіктивного медичного огляду ВЛК в ТЦК та СП за результатами якого особа визнається непридатною до військової служби під час дії режиму військового стану, після чого ОСОБА_4 організовує незаконний перетин особи через державний кордон України.
Крім того, слідчий вказує, що 25.11.2025 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України на спортивному майданчику розташованому біля б. 27 по вул. 92-бригади ( в минулому вул. Грицевця) в м. Харків, під час якого проведено особистий обшук підозрюваного, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung A7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Крім цього, 25.11.2025 проведено огляд місця події, а саме частину місцевості розташованої на спортивному майданчику поблизу буд. 27 по вуд. - 92-ї бригади ( в минулому вул. Грицевця) в м. Харкові де виявлено та вилучено: грошові кошти ( імітаційні засоби) в загальному кількості 140 шт номіналом 100 доларів США з яких 80 шт мають єдиний серійний номер FF95594731A , а 60 шт мають єдиний серійний номер LB 23277272C та вилучено копії документів - паспорту та ідентифікаційного податкового номеру на ім'я ОСОБА_6 на 4-х арк.
Разом з цим, 26.11.2025 вилучені під час обшуку та огляду місця події перераховані вище речі та документи, відповідно до постанови слідчого визнано речовими доказами у провадженні.
Так, слідчий, посилаючись на ч. 1 ст. 98, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, збереження речових доказів та конфіскації майна, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, повідомлені належним чином. До канцедярії суду слідчий ОСОБА_3 подала заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна та його адвокат в судове засідання не з'явились, повідомлялись своєчасно та належним чином. При цьому, до канцелярії суду подали заяву про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі, щодо накладення арешту покладались на розсуд суду.
Неприбуття власника майна, його представника, слідчого та прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна, його представника, слідчого та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив наступне.
Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000979 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 5).
25.11.2025 в період часу з 19 год. 45 хв. до 21 год. 09 хв. під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі затримання особи від 25.11.2025 (а.с. 20-24).
Крім того, 25.11.2025 в період з 21:17 год. по 21:35 год. в ході проведення огляду місця події, було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі огляду місця події від 25.11.2025 (а.с. 27-29).
Клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 26.11.2025 (а.с. 26), та надійшло до канцелярії суду 28.11.2025 о 10:37 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, слідчим дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскацією майна.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській підполковника поліції ОСОБА_3 від 26.11.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025220000000979 від 21.08.2025 (а.с. 30-31).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене відповідно до протоколу затримання ОСОБА_4 від 25.11.2025 та протоколу огляду місця події від 25.11.2025 майно, яке зазначено в клопотанні слідчим, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Так, вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження та конфіскації тимчасово вилученого майна, що може містить відомості про факти чи обставини, які встановлюються під час кримінального провадження, та яке може бути речовим доказом, а тому на це майно слід накласти арешт.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000000979 від 21.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.11.2025 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 та під час проведення огляду місця події - частини місцевості території спортивного майданчику розташованого поблизу б. 27 по вул. 92-ї бригади (в минулому вул. Грицевця ) в м. Харкові, а саме: мобільний телефон «Samsung A7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; грошові кошти ( імітаційні засоби) в загальному кількості 140 шт номіналом 100 доларів США з яких 80 шт мають єдиний серійний номер FF95594731A , а 60 шт. мають єдиний серійний номер LB 23277272C; копії документів - паспорту та ідентифікаційного податкового номеру на ім'я ОСОБА_6 на 4-х арк., що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру речових доказів СУ ГУНП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування/процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1