Справа № 569/25054/25
27 листопада 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Гордійчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,
прокурора - Набухотного С.В.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 477 від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 , будучи особою, яка припиняє діяльність у державній кримінально-виконавчій службі на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" в званні старшина внутрішньої служби, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб?єктом на якого поширюється дія цього Закону, порушив встановлені вимоги абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив судді, що вказану декларацію він подав пізніше встановленого терміну лише на 4 дні через подачу документів на пенсію та сімейними обставинами. Окрім цього, вказав, що має четверо дітей двоє з яких неповнолітні. Просив суворо не карати, застосувавши ст. 22 КУпАП зважаючи на скрутне матеріальне становище, та те, що ним вперше заповнялася вказана декларація і мали місце проблеми при її подачі. Також просив врахувати, що до адміністративної відповідальності раніше жодного разу не притягався.
Прокурор Набухотний С.В. просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб?єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в"-" ґ" пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Диспозицією частини 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З досліджених суддею матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу по ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" від 06.07.2023 № 122/ОС-23, ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони та присвоєно спеціальне звання старшина внутрішньої служби.
Відповідно до наказу по ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" від 24.01.2025 N? 16/OC-25, старшину внутрішньої служби ОСОБА_1 27.01.2025 звільнено з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (за власним бажанням).
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати в НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а саме з 01.01.2025 по 27.01.2025 в термін не пізніше 27.02.2025.
Згідно з відомостями Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), о 20:03 год. 03.03.2025.
Окрім цього винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується дослідженими суддею доказами, а саме:
- протоколом №477 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 07.10.2025 року;
- відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- рапортом начальника 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Рівненській області ДСР НП України;
- листами УСР в Рівненській області ДСР НП України про надання інформації №124457/11-2025 від 03.11.2025 року та № 124456/116-2025 від 03.11.2025 року;
- відповіддю ГУ ПФУ в Рівненській області на лист № 1700-0605-8/83277 від 05.11.2025 року;
- відповіддю ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» на лист № 06/10505 від 05.11.2025 року;
- витягом з наказу ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» «По особовому складу» №122/ОС-23 від 06.07.2023 року про призначення ОСОБА_1 на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» та присвоєння спеціального звання старшини внутрішньої служби;
- копією відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції»;
- поясненнями ОСОБА_1 .
Аналізуючи докази у даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суддя дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з цим згідно з ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положення ст. 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, фактичні обставини справи, ту обставину, що адміністративним правопорушенням, яке інкримінується
ОСОБА_1 не завдано негативних наслідків для інших осіб, суспільству та державі, а також враховуючи дані про особу, його майновий та сімейний стан, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суддя приходить до висновку, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, у зв'язку з чим суддя вважає можливим звільнити його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 172-6, 248, 249, 251, 268, 283-285 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.
На підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК