Справа № 553/3172/25
Провадження № 2/553/1497/2025
Іменем України
(заочне)
17.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Від АТ КБ "Райффайзен Банк" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 014/MR/82/27509752726425 від 03.01.2025 у розмірі 171278,50 грн, яка складається з: 155457,32 грн - заборгованість за кредитом; 15821,18 грн -заборгованість за відсотками;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач подав заяву до позивача та уклав Заяву № СМDPI-1428824 про акцепт Публічної пропозиції/Угоду від 22.03.2021, якою акцептував Публічну пропозицію/Угоду. Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» і ОСОБА_1 уклали Заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/MR/82/27509752726425 від 03.01.2025, згідно з яким Банк видав відповідачу кредит у розмірі 156 000,00 грн до 03.01.2031 під 36,00 % річних. Станом на 10.06.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитом складає 171278,50 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 155457,32 грн, у тому числі прострочена заборгованість 3001,64 грн та заборгованості за відсотками 15821,18 грн, у тому числі прострочена заборгованість 15207,87 грн.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення даного позову.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Ухвалою від 30.07.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
27.08.2025 та 13.10.2025 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим судовий розгляд відкладено на 17.11.2025 о 09:00 год.
17.11.2025 учасники справи повторно на судовий розгляд не з'явилися.
Представник позивача Лозіна О.Ю. подала заяву про розгляд справи без участі представника банку, позов підтримує та просить його задовольнити, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надала.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомоїстатті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до частини 3статті 131 Цивільного процесуального кодексу Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямстатті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2статті 247 Цивільного процесуального кодексу Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що Судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем 22.03.2021 укладено Заяву № СМDРІ-1428824 про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, згідно умов якої відповідач прийняв публічну пропозицію позивача про надання послуг в порядку і на умовах, викладених в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб, та визнав, що публічна пропозиція, заява про акцепт, правила, тарифи, заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є договором банківського обслуговування (а. с. 22).
Відповідно до Статуту АТ «Райффайзен Банк» (а. с. 37-38), правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «Райффайзен Банк Аваль» є АТ «Райффайзен Банк».
03.01.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди № СМDРІ-1428824 від 03.01.2025 Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/27509752726425, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 156000,00 грн зі сплатою відсотків за використання кредитних коштів під фіксовану процентну ставку 36,00% річних, термін користування кредитом 72 місяці (до 03.01.2031), а позичальник зобов'язавсь належним чином повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
03.01.2025 ОСОБА_1 ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою». (а. с. 6).
06.01.2025 АТ «Райффайзен Банк» перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 156000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 10.06.2025. (а. с. 23)
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2025 банк на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 направив вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, про здійснення протягом 30 днів дострокового погашення кредиту в повному обсязі. (а. с. 24).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/MR/82/27509752726425 від 03.01.2025 (а. с. 5), вбачається, що станом на 10.06.2025 заборгованість відповідача складає 171278,50 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом -155457,32 грн; в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 3001,64 грн; заборгованість за процентами - 15821,18 грн, в тому числі прострочена заборгованість за процентами 15207,87 грн.
До позовної заяви також долучено копії: паспорту ОСОБА_1 ; банківської ліцензії АТ «Райффайзен Банк»; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань щодо АТ «Райффайзен Банк»; витягу з Державного реєстру банків щодо АТ «Райффайзен Банк».
Відповідно до положень ч. 1 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Тобто, 03.01.2025 між сторонами у електронній формі був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить, зокрема, елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у справі, що розглядається це АТ «Райффайзен Банк»).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно положень ст. 1069 Кодексу, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною 1статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗ аконом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 ч. 1ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України, вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Райффайзен Банк» не повернуті, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №014/MR/82/27509752726425 від 03.01.2025 у розмірі 171278,50 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом -155457,32 грн; в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 3001,64 грн; заборгованість за процентами - 15821,18 грн, в тому числі прострочена заборгованість за процентами 15207,87 грн.
Згідно платіжної інструкції № 22687 від 22.07.2025 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за договором № 014/МR/82/27509752726425 від 03.01.2025, станом на 10.06.2025, у розмірі 171278 (сто сімдесят одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн 50 к., яка складається з: 155457,32 грн - заборгованість за кредитом; 15821,18 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" витрати по сплаті судового в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач - акціонерне товариство "Райффайзен Банк", юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, б. 4А, код ЄДРПОУ 14305909;
відповідач - ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Перевальне Сімферопольського р-ну АР Крим, зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 01.12.2025.
Головуюча Ю.М. Подмаркова