єдиний унікальний номер справи 531/2877/25
номер провадження 1-кс/531/572/25
01 грудня 2025 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка справу за скаргою представника АТ «Полтаваобленерго» адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2025 року, -
17 листопада 2025 року до суду надійшла скарга представника АТ «Полтаваобленерго» адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2025 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебували матеріали кримінального провадження №12025175450000216, відомості про яке 23 вересня 2025 року внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Постанову про закриття кримінального провадження скаржник вважає незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки дізнавачем не досліджено питання наявності в діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. В зв'язку з викладеним, представник скаржника просить постанову скасувати та направити матеріали кримінального провадження для проведення повного та об'єктивного розслідування.
В судове засідання представник АТ «Полтаваобленерго» адвокат ОСОБА_6 не з'явився. Через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Дізнавач СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП В Полтавській області ОСОБА_4 , постанова якого оскаржується, будучи належним чином повідомлена про день час та місце розгляду скарги через ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 306 КПК України, неявка слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду скарги.
Витребувані матеріали кримінального провадження до суду не надано, доводи скарги не спростовано.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадженні - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025175450000216 від 23 вересня 2025 року вбачається, що підставою для закриття кримінального провадження є відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Такі висновки слідчий суддя вважає передчасними, оскільки дізнавачем не взято до уваги ту обставину, що і сам ОСОБА_5 і свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно оскаржуваної постанови, події відбувалися із застосуванням ОСОБА_5 пляшки із невідомою речовиною, яка була заткнута тканиною і підпалена, а потім кинута у лобове скло службового автомобіля.
Тобто, дізнавачем не розглянуто питання щодо перекваліфікації дій ОСОБА_5 з ч. 1 на ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, виклавши пояснення ОСОБА_10 та свідків, описавши диспозицію статті 296 КК України, з невідомих підстав дізнавач прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене вище, вирішуючи питання про закриття провадження, слідчий повинен вичерпати усі процесуальні можливості щодо проведення подальших слідчих (розшукових) дій з метою встановлення обставин правопорушення, а також щодо встановлення особи правопорушника.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.
Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об'єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об'єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов'язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об'єктивною дійсністю.
Всебічність, повнота й об'єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об'єктивної істини.
Однак, оскаржувана постанова не містить обґрунтованого висновку про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, що є явною неповнотою досудового розслідування.
При розгляді даної скарги слідчий суддя звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування дізнавач, слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд, визначають обсяг перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе після дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, що стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Дізнавач, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так вбачається, що дізнавачем під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12025175450000216, в порядку ст. 401 КПК України, не виконано у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпано можливості отримання доказів по справі, не проведено належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, у постанові про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення про закриття кримінального провадження, не вказані достатні підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування, що не може вказувати на повноту, всебічність та об'єктивність досудового слідства.
Відтак, у постанові не наведено достатніх обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження та не зазначено чим вичерпані можливості отримання достатніх доказів.
Тобто, на думку слідчого судді, досудове розслідування по кримінальному провадженню проводилось вкрай неефективно.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає ч. 5 ст. 110 КПК України, є передчасною, невмотивованою, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження в цій частині є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, а тому є підстави для скасування постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника АТ «Полтаваобленерго» адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2025 року задовольнити.
Постанову дізнавача СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025175450000216 від 23 вересня 2025 року - скасувати.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя