вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"01" грудня 2025 р. Справа № 370/2501/25
Провадження № 2/370/853/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр», позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021 у сумі 16 359 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4112641 (далі - Договір), згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 3 000 грн, який зобов'язався повернути кредитодавцю, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у встановлений термін, а також виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах і строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту, сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 13.11.2021.
Відповідно пунктів 1.5.2, 1.6, 2.1, 6.1 та 6.5 Договору, проценти за користування кредитом становлять 3 000 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок; договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби; договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перерахованого грошові кошти у розмірі 3 000 грн.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Станом на день звернення з позовом строк повернення коштів за Договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 01.08.2025, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 359 грн, з яких: 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 359 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» залишено без руху, у зв'язку з встановленими недоліками, які позивачем усунено 25.08.2025.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Копію ухвали від 25.08.2025 відповідач отримав 17.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610280892176.
Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 15.09.2025 витребувалися в Акціонерного товариства «Універсал Банк» докази: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 3 000 грн, які 14.10.2021 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 14.10.2021 по 18.10.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; чи відкривались інші банківські рахунки ОСОБА_1 та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 14.10.2021 по 18.10.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_1 .
Витребувані докази надійшли до суду 02.10.2025 та приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
14.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4112641, згідно з умовами якого відповідач отримав 3 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 13.11.2021, що підтверджується копіями договору про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021, графіком платежів за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021 (а.с. 7-11).
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено довідкою про ідентифікацію.
Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту № 4112641 (а.с. 12).
ТОВ «Мілоан» виконав умови кредитного договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 3 000 грн, що підтверджується листом АТ «Універсал Банк»№ БТ/Е-14579 від 02.10.2025. Цим же листом підтверджено належність карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Відповідно пунктів 1.5.2, 1.6, 2.1, 6.1 та 6.5 Договору, проценти за користування кредитом становлять 9 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок; договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби; договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 24-26).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 12 009 грн (а.с. 27 зворот - 29).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 30-32).
Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 16 359 грн. (а.с. 34-36).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги Факторові і в ньому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає того обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено під час судового розгляду, відповідач свої зобов'язання за договором не виконала внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 23), заборгованість по тілу кредиту складає 3 000 грн, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» в частині стягнення відсотків за договором позики, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.
Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Пунктом 1.3, 1.4 Договору визначено строк його дії до 13.11.2021.
Проте, Договором передбачена можливість продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових або стандартних умовах. Для пролонгації на пільгових умовах, відповідно до п. 2.3.1.1., позичальнику потрібно звернутися до кредитодавця, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту у визначеному в залежності від строку пролонгації розмірі, а також певну частку заборгованості по кредиту. В разі пролонгації на пільгових умовах, яка може проводитися неодноразово, проценти нараховуються за пільговою ставкою у 0,01 %/день від суми заборгованості.
Водночас доказів того, що відповідачем було пролонговано договір у відповідності до п. 2.3.1.1 Договору, матеріали справи не містять.
Окрім цього, Договором передбачено також пролонгацію на стандартних умовах, яка згідно п. 2.3.1.2. полягає у збільшенні строку кредиту на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування з урахуванням усіх пролонгацій, загальний строк якої не може перевищувати 60 днів. При пролонгації на стандартних умовах проценти нараховуються уже за ставкою у 5 %/день від суми боргу.
Тому оскільки станом на 13.11.2021 відповідачем не було повернуто кредитні кошти, укладений між сторонами договір автоматично пролонгувався на 1 день щодня, протягом 60 днів з 13.11.2021, тобто до 11.01.2022.
Таким чином, строк дії укладеного Договору закінчився 11.01.2022, а тому право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом, які передбачені умовами договору, сплинуло 11.01.2022.
Водночас ТОВ «Мілоан» було нараховано відсотки за користування кредитом, які передбачені умовами договору, до 12.01.2022 включно, тобто понад строк дії Договору, а тому вимоги про стягнення відсотків за період після 11.01.2022 є необґрунтованими.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан», за період з 14.10.2021 по 12.01.2022 Товариством були нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 9 009 грн (а.с. 20-21).
Проте із цієї суми підлягають вирахуванню відсотки, які були нараховані після 11.01.2022 у розмірі 150 грн, а тому заборгованість по відсотках, нарахованих у межах строку дії договору складає 8 859 грн (9 009 - 150).
Окрім цього, відсотки за користування кредитом (які передбачені саме умовами Договору), ще були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття права вимоги до відповідача, які складають 4 350 грн (а.с. 22).
Водночас вимоги щодо стягнення і цих відсотків є необґрунтованими, оскільки вони були нараховані після закінчення строку дії Договору.
Таким чином, з відповідача на корить позивача також підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у межах строку дії договору у розмірі 8 859 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем у даному випадку частково підтверджено доказами наявність обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 11 859 грн, а саме: стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000 грн та за відсотками, нарахованими у період дії договору, у розмірі 8 859 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн (а.с. 1), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 756,05 грн (2 422,40 х 11 859 : 16 359), тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (п. 1) ст. 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 01-07/2027 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 45-46), заявка про надання юридичної допомоги № 188 від 01.07.2025 (а.с. 44), витяг з Акту № 12 про надання правничої допомоги від 31.07.2025 (а.с. 48).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 9 000 грн, які повністю підтверджені наданими належними доказами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Стороною відповідача таке клопотання не подавалося.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому із відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6 524,30 грн (9 000 х 11 859 : 16 359), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355ЦПК України суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4112641 від 14.10.2021 у сумі 11 859 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 1 756,05 грн судових витрат зі сплати судового збору та 6 524,30 грн витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2025.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Л.В. Білоцька