Справа № 369/6812/23
Провадження № 2/369/629/25
Іменем України
01.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Худинець Д.С.
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ,
У травні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.
Позов мотивований тим, що за адресою домоволодіння ОСОБА_1 , внаслідок порушення вимог Кодексу ГРМ у вигляді несанкціонованого відновлення газоспоживання, відбувався несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, що призвів до необлікованого споживання об'єму природного газу та внаслідок якого споживачу проведено донарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу. У добровільному порядку відповідач кошти не сплачує, тому вважають своє право порушеним та таким, що підлягає судовому захисту.
Позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» вартості необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ в розмірі 27 622,21 грн. та вартості сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в справі без виклику сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 сепрпня 2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Не погоджуюсь з доводами позовної заяви відповідачем було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він не визнає позовних вимог та заперечує проти задоволення позову, з підстав не повідомлення його завчасно про попереднє відключення 04.12.2020 р. до виявлення порушення, сплати послуг за період з 01.07.2018 року по 31.12.2020 року, не чинності на його думку акта пропорушення №2051 від 15.06.2021 р., у зв'язку із чим він зазнав значних порушень його прав, як споживача цих послуг, внаслідок порушення Оператором ГРМ вимог Кодексу ГРМ.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
При розгляді справи представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Дослідивши докази у справі кожен окремо та у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, виходячи з наступного.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 N 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahalv. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява N 38722/02).
Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб'єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Пунктом 1 гл. 2 РХІ Кодексу ГРМ визначено порушення Споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу. До них належить, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання (пп. 2).
Пунктом 1 глави І Розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком (п. 1 Глава 1 Розділу І Кодексу ГРМ).
Згідно пунктів 1-5 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ на дату складання акта про порушення визначено:
1. У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу (в редакції на момент виявлення порушення).
2. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
3. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
4. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:
або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;
або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об'єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
5. Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
Відповіно до п. 7 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, на дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.
Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо, представниками Оператора ГРМ обов'язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об'єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).
Порядком обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам, що міститься в Гл. 7 Р VI Кодексу ГРМ, передбачено, що:
1. Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;
6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
11) в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.
2. Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу.
Відповідно до п. 6 гл. 7 Р VI Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
З огляду на зазначене, суд приймає доводи позивача, що при проведенні відключення 04.12.2020 року за адресою Відповідача: АДРЕСА_1 не передбачено попереднє повідомлення споживача за три доби до запланованої дати відключення, оскільки підставою для припинення газопостачання було порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює виникнення аварійної ситуації. У зв'зку із чим працівниками Позивача в передбаченому порядку було припинено газопостачання шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби на відключаючому пристрої на газопроводі-вводі №00526526 та зафіксовано показники лічильника газу на позначці 03626,35 м3
Під час розгляду справи судом також встановлено, що Відповідач був усвідомлений та підтверджує припинення газопостачання квартири 04.12.2020 року.
Доказів щодо відновлення газоспоживання у встановленому порядку після його припинення 04.12.2020 року за адресою Відповідача до суду не надано.
Судом встановлено, що 15 червня 2021 року працівниками позивача за адресою відповідача при здійсненні перевірки раніше відключених об'єктів від газопостачання було виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання.
Нормами глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
На підставі зазначеного складено акт про порушення №2051 від 15.06.2021 у присутності депутата Лехман І.Л.
Вказане порушення усунуте в момент його виявлення 15.06.2021 року шляхом перекриття крану на вводі та встановлення пломби, про що зазначено в акті про порушення та складено акт про усунення порушення від 15.06.2021 р., при цьому на лічильнику газу зафіксовано показними на позначці 04591,53 м3.
Акт про порушення було направлено Відповідачу разом із листом запрошенням №366 та отримано ним, що ним підтверджується.
Відповідно до п.2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
У абзаці першому пункту 4 розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРМ визначено порядок та умови складання акта у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта, зокрема акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Враховуючи зазначене, особиста участь споживача при перевірці не є обов'язковою, а вирішальною є участь незаінтересованої особи під час проведення фіксації порушення та складання акта про порушення.
На підставі зазначеного складений Акт про порушення №2051 від 15.06.2021 року у присутності депутата Лехман І.П. є дійсним у розумінні положення пункту 4 розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС у частині відповідності дій представників Оператора ГРМ щодо складання акта, оскільки його засвідчено незаінтересованою особою.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20.12.2022 року у справі №914/3145/21.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, про те, що сплата послуг за період з є доказами відсутності порушення Відповідачем Кодексу ГРМ, оскільки оплата доданих рахунків не є підтвердженням відсутності несанкціонованого відбору газу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Пунктом 10 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Згідно з пунктом 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до п. 1 гл. 3 РХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до ч.1 п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, при складанні акта-розрахунку враховується таке:
1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу;
2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці;
3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;
4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.
Судом встановлено, що на засіданні комісії з розгляду актів про порушення АТ «Київоблгаз», що відбулося 28.07.2021 р. за присутності правомочного складу комісії, затвердженої наказом №01Но-59-0421 від 27.10.2021 р. та представника Відповідача адвоката Бутовича Сергія, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №2051 від 15.06.2021 про що складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №8352 від 28.07.2021 року.
28.07.2021 року Комісія з розгляду актів про порушення розрахувала вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу виходячи з граничних об'ємів споживання природного газу населенням - додаток 19 до Кодексу ГРМ з урахуванням встановлених газових приладів: газова плита, котел двухконтурний на площу будинку 69,60 м2 на одну особу, за пів року до моменту виявлення порушення, тобто з 15.12.2020 р. по 15.06.2021 р. у розмірі 27 622,21 грн., що викладено в акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу від 28.07.2021 р.
Судом також встановлено, що на момент розгляду справи рішення комісії з розгляду акиів про порушення не оспорено та не скасовано.
Статтею 59 ЗУ «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, що набрав чинності 01.10.2015 року передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом, в т.ч. і за несанкціонований відбір природного газу.
Оскільки факт порушення відповідачем вимог Кодексу ГРМ встановлено належними доказами, при цьому відсутні порушення позивачем положень Кодексу ГРМ та інших нормативно-правових актів, позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 648,00 грн.
Керуючись Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, Суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз»:
вартість необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ в розмірі 27 622,21 грн. (двадцять сім тисяч шістсот двадцять дві гривні 21 коп.)
судовий збір в розмірі 2 648,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 00 коп.).
Інформація про позивача
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз», адреса: Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Шевченка, буд.178, код ЄДРПОУ 20578072.
Інформація про відповідача
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНКООП НОМЕР_1 .
Інформація про третю особу
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКООП НОМЕР_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 01 грудня 2025 року.
Суддя