Справа № 357/17080/25
3/357/6701/25
01.12.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає,
за ст. 122-2 ч. 1, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04.10.2025 о 00.43 год на вул. Ставищанській, 107, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Forward» без р.н., в порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, не виконав вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яку було здійснено шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та звукового сигналу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472817 від 04.10.2025 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
04.10.2025 о 00.43 год на вул. Ставищанській, 107, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Forward» без р.н., у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоагналізатора Drager ARLМ-0358, результат огляду - 1,54 проміле, тест № 1474. Від проходження огляду у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472809 від 04.10.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2025 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно із п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протокол про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису….
У даній справі суддею встановлено, що 04.10.2025 о 00.43 год на вул. Ставищанській, 107, в м. Біла Церква Київської області працівниками поліції після переслідування було зупинено транспортний засіб «Forward» без р.н. під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що останній керував транспортним засобом у комендантську годину та для встановлення осіб. Під час спілкування поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARLМ-0120 із застосуванням відеозйомки. За результатами вказаного тестування встановлено, що рівень алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становить 1,54 проміле, що свідчить про перебування його у стані алкогольного сп'яніння. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, повідомив, що пив, до лікарні проїхати відмовився. У подальшому ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом залишення на місці зупинки, а стосовно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Окрім того було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія у встановленому законом порядку, про що було винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 472809 та серії ЕПР1 № 472817 від 04.10.2025, у яких викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;
довідкою т.в.о. інспектора ВАП батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Наталії Фурсенко від 05.10.2025, відповідно до якої згідно із інформацією наявних баз даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами неотримував, інформація відсутня;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водія ОСОБА_2 направлено до КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4», однак відомості про проходження огляду в направленні відсутні, оскільки огляд не проводився;
роздруківкою із технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLМ-0358 від 04.10.2025, згідно якої результат становить 1,54 проміле алкоголю в крові;
актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці, результат огляду на стан сп'яніння: проба позитивна 1,54 проміле, з результатом водій ОСОБА_1 згоден;
відеозаписом з нагрудних камер та відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, доданим до протоколів про адміністративні правопорушення правопорушення серії ЕПР1 № 472809 та серії ЕПР1 № 472817 від 04.10.2025, якими підтверджені факти викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.
При оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції та Порядку.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 28 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Суд враховує вимоги ст. 30 КУпАП в тому, що особу можна позбавити права керування, якщо їй надано таке право.
З аналізу вказаних норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не був водієм в розумінні ПДР України, оскільки не був наділений спеціальним правом керування транспортними засобами, а тому останнього неможливо позбавити такого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є більш серйозним, ніж правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, що становить, 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ч. 1 ст. 122-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА