Справа № 357/10949/25
Провадження № 2/357/4891/25
26 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 20 серпня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом 12.11.2025 р. за вх..№65893 отримано клопотання, в якому представник позивача - адвокат Усенко М. І. просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Судом 03.10.2025 р. за вх..№56891 отримано заяву, в якій відповідач просила закрити провадження у справі №357/10949/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства. Заява мотивована тим, що 20 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі №357/10949/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2025 по справі №911/2136/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , звертаючись до Господарського суду Київської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включила до переліку кредиторів ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», звернувши увагу на наявність в неї грошових зобов'язань перед кредитором. Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник та спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно. З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі N 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі N 50/311-б). Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 23 вересня 2021 р. по справі №904/4455/19 зазначає, що процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у частині третій статті 7 КУзПБ встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи. Тому відповідач вважає, що спір про стягнення заборгованості має розглядатися у межах справи про неплатоспроможність Господарським судом Київської області.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заяву про закриття провадження у справі з додатками, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Із 21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
У ч. 3 ст. 7 КУзПБ встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Судом встановлено, що 22 липня 2025 року ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі №911/2136/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 20 серпня 2025 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором була прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі №903/69/18 зазначила, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Враховуючи вище наведене, слід дійти висновку, що у даному випадку застосуванню підлягають вимоги ч. 3 ст. 7 КУзПБ, а саме, враховуючи, що стороною у даній цивільній справі є відповідач ОСОБА_1 , яка є боржником у справі №911/2136/25 про неплатоспроможність, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у цивільній справі, тому матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають передачі до Господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц роз'яснила, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи норми КУзПБ щодо надсилання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, дану цивільну справу №357/10949/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід передати до Господарського суду Київської області, яким відносно ОСОБА_1 відкрито провадження у господарський справі №911/2136/25 про неплатоспроможність та в провадженні якого перебуває дана господарська справа.
При цьому, враховуючи роз'яснення, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, заява відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки суд у даній справі не наділений повноваження щодо з'ясування питання про строки подання вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 у межах провадження у справі про неплатоспроможність №911/2136/25.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 32, 187, 260, 261, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі відмовити.
Цивільну справу № 357/10949/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до Господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа № 911/2136/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Передачу справи на розгляд іншого суду здійснити на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя Б. І. Кошель