Справа № 283/1393/25
Провадження №2-др/283/4/25
(додаткове)
01 грудня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України клопотання представника позивача - адвоката Якименка М.М., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення коштів, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа №283/1393/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення коштів, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
10.11.2025 Малинським районним судом Житомирської області було ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення коштів, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» на користь ОСОБА_1 : 74484 гривні 08 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, із подальшим утриманням з цієї суми податків і зборів; 7000 (сім тисяч) гривень моральної шкоди.
21.11.2025 представник позивача - адвокат Якименко М.М. подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі №283/1393/25, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32450,83 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 26.11.2025 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, просив відмовити позивачу у стягненні витрат з огляду на те, що несвоєчасний розрахунок при звільненні відбувся не з вини підприємства, а в силу певних обставин, таких як військова агресія. Крім того, на час розгляду справи підприємство виконало в повному обсязі всі зобов'язання перед позивачем. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат. Згідно з аналізом протоколів судових засідань, представник позивача неодноразово відкладав розгляд справи, своєчасно не ознайомлювався з матеріалами справи, хоча через систему «Електронний суд» йому надсилалися документи по справі. Сума заявлених витрат не є обґрунтованою і співмірною із предметом спору, позов задоволений частково, а судові витрати заявляються в сумі 32450,83 грн, фактично в розмірі 50% від суми задоволених вимог. Справа є незначної складності, судова практика в тотожних справах є однозначною. При складанні позову та подальшому розгляді справи у представника позивача не було необхідності у вирішенні складних інтелектуальних задач, не здійснювався аналіз норм чинного законодавства. Фактично до рішення суду, судом проведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а не представником позивача.
Дослідивши матеріали справи в межах питання, яке розглядається, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, слід зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
До клопотання представником позивача Якименком М.М. додано договір про надання правової допомоги від 29.04.2025, погодження гонорару за надання правової допомоги від 29.04.2025; акт прийому надання правової допомоги від 16.11.2025; додаток до акту від 16.11.2025.
Як встановлено із п.2 Погодження гонорару за надання правової допомоги розмір гонорару за правову допомогу, яка надається адвокатом, становить загальну суму грошових коштів за відпрацьований адвокатом час, що обліковується в годинах та хвилинах, виходячи з базової ставки: 2500 грн за 1 год роботи адвоката, а час, що затрачається адвокатом на переїзд «travel time» - до місця розгляду чи вирішення спору обліковується в годинах та хвилинах, виходячи з базової ставки 690 грн за 1 год.
З додатку до акту вбачається, що адвокат Якименко М.М. під час надання правничої допомоги позивачу вчинив дії, які в вартісному еквіваленті становлять 32450,83 грн. Серед іншого, на виконання вимог ухвали судді Малинського районного суду від 11.06.2025 здійснив підготовку заяви про усунення недоліків позовної заяви, в тому числі сплату судового збору та підготовку клопотання щодо витребування доказів у відповідача, формування додатків та направлення через Електронний суд до Малинського районного суду вказаної заяви, на що витратив 2 год. 20 хв. часу + 30 хв. очікування (travel time), що в грошовому еквіваленті становить 6178,33 грн.
Проте, твердження представника позивача, що неякісна підготовка позову може вважатися складовою судових витрат, є помилковою. Оскільки судові витрати пов'язані з процесуальними діями, які необхідні для розгляду справи, а не з недбалістю або помилками сторони. Неякісна підготовка може бути підставою для залишення позову без розгляду, відмови у позові або інших негативних наслідків для сторони, але не для відшкодування витрат, які виникли внаслідок цих помилок.
Таким чином, суд вважає, що витрати, які понесені стороною позивача на усунення недоліків позовної заяви у розмірі 6178,33 грн, не можуть бути взяті судом до уваги при їх розподілі.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином суд повинен урахувати цю норму, так як позов задоволено частково.
При зверненні із позовом до Малинського районного суду, представник позивача просив стягнути із ТОВ «Форест Технолоджі» на користь ОСОБА_1 : 100068,61 грн невиплаченої заробітної плати, 7617,69 грн компенсації за невикористану відпустку, 74484,08 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 200000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Малинського районного суду від 05.11.2025 прийнято відмову представника позивача від позовув частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 100068,61 грн та 7617,69 грн компенсації за невикористану відпустку з тих підстав, що після звернення з позовом до суду відповідач погасив заборгованість.
Згідно із ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Таким чином, при розподілі судових витрат, суд має врахувати вимоги ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Рішенням Малинського районного суду від 10.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення коштів, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» на користь ОСОБА_1 - 74484,08 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, із подальшим утриманням з цієї суми податків і зборів та 7000 грн моральної шкоди.
Оскільки позов ОСОБА_1 було частково задоволено, суд, з врахуванням положень ст. 141, а також ч. 3 ст. 142 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог - 13004,62 грн ((32450,83-6178,33)х189170,38(задоволені вимоги з врахуванням ч. 3 ст. 142 ЦПК України):382170,38 (ціна позову)).
Керуючись ст.ст.270,354 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача - адвоката Якименка М.М. про ухвалення додаткового судового рішення у справі №283/1393/25 задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №283/1393/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення коштів, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» (код ЄДРПОУ 39748644) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу адвоката Якименка Миколи Миколайовича у розмірі 13004 (тринадцять тисяч чотири) гривні 62 копійки.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі», код ЄДРПОУ 39748644, юридична адреса: Житомирська область, Коростенський район, село Українка, вул. Лугова, 2-А.
Суддя В. М. Хомич