Справа № 296/272/19
6/296/203/25
про повернення заяви без розгляду
28 листопада 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
26 листопада 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу, виданого Корольовським районним судом міста Житомира в справі № 296/272/19 за заявою стягувача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (ЄСІТС) «Електронний суд» 26 листопада 2025 року та підписана представником заявника адвокатом Кондратюком О. А.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року головуючим суддею для розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М.
Дослідивши матеріали заяви приходжу до висновку, що заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню не може бути прийнята судом до провадження з огляду на таке.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільно-процесуальним України (далі по тексту - ЦПК України) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділом VI ЦПК України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Статтею 173 ЦПК України установлено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Статті 173 та 432 ЦПК України, що регулюють порядок визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, прямо не встановлюють вичерпних вимог до форми та змісту такої заяви, а тому суд застосовує положення статті 183 ЦПК України, яка визначає загальні вимоги до будь-якої письмової заяви, клопотання чи заперечення, що подаються до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Установлено, що заява ОСОБА_1 не містить відомостей про наявність/відсутність в учасників справи електронного кабінету та не містить прізвища та ініціали судді, який ухвалив судовий наказ.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Крім того, суд ураховує, що заява ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню надійшла до суду в електронній формі, а тому на заявника покладається процесуальний обов'язок надати докази надіслання іншим учасникам справи копії заяви з доданими до неї документами.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частини п'ята-сьома статті 43 ЦПК України).
Установлено, що до заяви ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню додано копію опису вкладення до поштового відправлення, адресованого стягувачу ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого стягувачу надіслано «1. Заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (4 арк.); 2. Додатки до заяви (23 арк.)».
Суд зазначає, що такий опис вкладення до поштового відправлення не може вважатись належним виконанням вимог ч. 2 ст. 183, ч. 7 ст. 43 ЦПК України, оскільки не містить відомостей про надіслання стягувачу саме заяви про визнання судового наказу (НЕ виконавчого листа) таким, що не підлягає виконанню та поіменного переліку додатків до заяви, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити які саме документи були надіслані стягувачу та чи відповідає такий перелік документів тому переліку документів, які подані суду.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів. Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту.
Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Установлено, що опис вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю, який долучено до матеріалів справи, не містить номера поштового відправлення.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, тобто із заявою на стадії виконання судового рішення, ОСОБА_1 не надав суду належних доказів на підтвердження надіслання (надання) такої заяви іншим учасникам виконавчого провадження, зокрема, стягувачу ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що питання визнання судового заказу таким, що не підлягає виконанню пов'язане з виконанням судового рішення. Частиною третьою ст. 432 ЦПК України визначено, що суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. А тому, належне виконання заявником вимог ч. 2 ст.183 ЦПК України сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства.
У відповідності ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки заявник належними чином не виконав приписи частини 1 та частини 2 статті 183 ЦПК України, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення заяви без розгляду.
При цьому, слід зауважити, що повернення заяви не перешкоджає повторному її поданню, якщо перестануть існувати обставини, що були підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ч.4 ст.183 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви без розгляду не перешкоджає зверненню до суду повторно, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК