Справа №: 272/751/25
Провадження № 2/272/627/25
28 листопада 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у заочному порядку за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки, в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2933205064-601438 від 31.01.2022 року у розмірі 17888,40 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 31.01.2022 між відповідачкою та ТОВ Кошельок» було укладено договір № 2933205064-601438 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок»», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 5269, для підписання кредитного договору № 2933205064-601438 від 31.01.2022.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 6000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 14 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - Дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 .
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 14.02.2022 до 31.01.2022, за ставкою 2,2% на добу. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 17888,40 грн., яка складається із заборгованість за сумою кредиту: 6000,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування позикою: 11888,40 грн.
Представник позивача до суду не з'явився, про час, день та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в поданій на адресу суду позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, за останнім відомим місцем реєстрації до суду повторно не з'явилась без повідомлення причин. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не подавала.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, та не подано відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд, вважає за можливе розглянути справу та ухвалити заочне рішення по ній, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» було укладено договір № 2933205064-601438 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту .
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 6000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.
Проценти за користування кредитом 8,40 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.3.2. договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п. 1.3.3. договору).
Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (п.1.3.3.1.).
Відповідно до п. 2.1. договору кредит надається строком на 14 дні (далі- лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.
Сторони погодили, що встановлений в п. 2.2 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом .
У п.3.5 договору сторони погодили, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлений п. 2.1. договору або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена у п. 3.4. договору процентна ставка менша ніж 2 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів визначені у п. 3.4. договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2 % за кожен день користування кредитом, починаючи з дня укладення договору, і до повного повернення кредиту. Таким чином, зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0,01 % розповсюджується на весь період користування кредитом з моменту укладення договору при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого у п. 2.1. договору.
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначені в п.1.3.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування ( п.3.5.1. договору).
У пункті 3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах:
зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більш ніж на 90 днів лояльного періоду ( п. 3.7. договору).
З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2,2 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним ( п. 3.8. договору).
Відповідно до п.9.1.договору цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кридитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Пунктом 9.2. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим договором.
Додатком № 1 до договору є графік розрахунків ( а.с. 18 зв.ст.).
ТОВ «Кошельок» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 19 серпня 2017 року ( а.с. 32).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ «Кошельок» здійснює вид діяльності 64.92 Інші види кредитування (основний) ( а.с. 33-36).
Згідно з інформацією Центрального відділення ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві №06/642-06/64 від 25.06.2025 підтверджено ТОВ «Кошельок» успішність проведення операції через систему хPAY та зарахування на картку картодержателя №4149499388204800 від 31.01.2022 суми платежу 6000,00 грн ( а.с.21).
Відповідно до повідомлення XPAY Group LLC 31.01.2022 через платіжну систему XPAY Group LLC проведено успішне зарахування на карту клієнта за такими даними про транзакцію: дата проведення операції -31.01.2022; сума операції 6000,00 грн; номер карти НОМЕР_2 ; опис замовлення видача кредитних коштів, договір займу № 2933205064-601438 ( а.с.22).
Як вбачається з інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № №НОМЕР_1 ( а.с.53).
Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 30.01.2022 по 14.05.2022 зафіксовано зарахування на картку ( а.с. звор стор. 53-56).
Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за договором № 2933205064-601438 від 31.01.2022 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, залишок заборгованості за кредитом відповідачки становить у розмірі 17 888,40 грн., яка складається із заборгованість за сумою кредиту: 6000,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування позикою: 11888,40 грн (а.с.19-20).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно дост. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIIIвизначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію'електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у ТОВ «Кошельок» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Доказів внесення коштів на погашення заборгованості відповідачем не надано.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Визначаючи розмір стягнення з відповідача відсотків в розмірі 11888,40 грн. позивач обґрунтовував вказаний розрахунок посиланням саме на погоджений між сторонами п.п.3.6, 3.7, 3.8 кредитного договору, за якими строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 календарних днів. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 процентів річних, що становить 2.2 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Проте, суд не може погодитися з аргументами позивача щодо нарахування процентів за кредитним договором відповідно до п.п.3.6, 3.7, 3.8 з таких підстав.
Суд звертає увагу на те, що відповідачкою заявлений строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня надання кредиту. При цьому, відсотки за користування кредитом ТОВ «Кошельок» нараховано позичальнику, виходячи зі строку кредитування з 13.01.2022 року по 14.05.2022 року.
З матеріалів справи встановлено, що укладаючи з ТОВ «Кошельок» договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту відповідачка скористалась належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою, де їй надано можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Кошельок» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору.
У пункті 2.1 договору від 31.01.2022 року встановлено, що кредит надається на 14 днів від дати отримання кредиту позичальником (Лояльний період). Процента ставка 0,01 в день від суми кредиту за час користування ним (п.1.3.2 договору).
Відповідно до пункту 2.2 договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Лояльного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів.
Згідно умов графіку платежів кредитного договору № 2933205064-601438 від 31.01.2022 року вбачається, що грошові кошти надано відповідачці на період з 31.01.2022 року по 13.02.2022 року, сума кредиту 6000,00 грн., проценти за користування кредитом 8,40 грн., загальна вартість кредиту 6008,40 грн. (а.с. звор ст.18).
Згідно умов паспорта споживчого кредиту від 13.01.2022 року вбачається, що сума кредиту 6000,00 грн., строк кредитування - 14 днів, загальні витрати за кредитом 8,40 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування 6008,40 грн..
В той же час згідно із п.3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору).
Матеріали справи не містять доказів, які свідчать по вчинення відповідачем дій, передбачених пунктом 2.2 договору (оплати протягом «Лояльного періоду» (14-денного) всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом), тобто відповідачем не вчинялися дії, які свідчили б про продовження строку кредитних правовідносин із позичальником.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, поданого позивачем згідно умов кредитного договору, при визначенні Лояльного періоду у 14 днів, проценти, нараховані позивачем в період строку дії договору після спливу 14 днів, у декілька разів (два і більше) перевищили заборгованість за наданим кредитом.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
Зазначення у договорі двох строків кредитування та різних процентних ставок призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.
Таким чином продовження строку кредитування на 90 днів фактично визначено кредитодавцем в одностороньому порядку. Що суперечить законодавству.
Враховуючи наведене, суд вважає, що починаючи з 13.02.2022 року в ТОВ «Кошельок», як кредитодавця, відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором № 2933205064-601438 від 31.01.2022, тому даний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд приходить до наступного.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію Договору від 12.02.2025, додатком до договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року .
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За вказаних обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3358 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, в порядку ст. 141 ЦПК України, з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 813,44 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ40842831, місцезнаходження: вул.Антонова, 8А, с.Чайки, Києво - Святошинського району, Київської області)заборгованість за кредитним договором №2933205064-601438 від 31.01.2022 в сумі 6008,40, яка складається з: 6000,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування позикою: 8,40 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» вул.Антонова, 8А, с.Чайки, Києво - Святошинського району, Київської області) витрати по сплаті судового збору у розмірі 813,44 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3358 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:В. В. Карповець