Справа № 161/21094/25
Провадження № 3/161/6521/25
01 грудня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №432249 від 07 жовтня 2025 року вбачається, що 07 жовтня 2025 року близько 22:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно доньки ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, погрожувала, залякувала, штовхала та шарпала, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала. Суду пояснила, що 07 жовтня 2025 року до неї прийшов батько ОСОБА_2 , з яким вони випивали. ОСОБА_2 , повернувшись з роботи, зробила їм зауваження. Можливо, вона у грубій формі відповіла дочці, однак домашнього насильства стосовно не вчиняла.
ОСОБА_2 суду пояснила, що 07 жовтня 2025 року між нею та її матір'ю відбувся побутовий конфлікт, який трапляється не вперше.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.
Домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Із наведеного слідує, що домашнім насильством є будь-які із вищеперелічених дій кривдника.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила будь-які дії, які містять ознаки домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо дочки ОСОБА_2 , та наслідком таких була завдана шкода її фізичному та психічному здоров'ю.
На переконання суду, події, які мали місце 07 жовтня 2025 року о 22:20 год., між ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_2 були побутовим конфліктом.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв?язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173-2, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій