Справа № 159/6747/25
Провадження № 2/159/2168/25
01 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк», від імені якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент Банк» (далі - А-Банк або позивач або кредитор або товариство або позикодавець) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2021 б/н далі - кредитний договір) у розмірі 38374,64 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до позивача для отримання банківських послуг із Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» 16.07.2021. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у виді кредитного ліміту зі сплатою 40,8% на рік на суму залишку за кредитом.
Станом на 23.09.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 38374,64 грн, яка складається з 32355,15 грн заборгованості за сумою кредиту, 6019,49 грн заборгованості за процентами.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 29.09.2025 суд залишив без руху позовну заяву у зв'язку з недоліками надавши десятиденний строк на їх усунення.
У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви суд ухвалою від 02.10.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ухвалив подальший розгляд (формування та зберігання) справи здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.
До суду повернулося поштове відправлення № R067011939322, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи суд зазначає таке.
17.09.2021 відповідач з одного боку та позивач з іншого підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У цій заяві зазначено, що відповідач самостійно ознайомився з вказаними Умовами та правилами на сайті банку та зобов'язується їх виконувати.
У цій заяві відсутня вказівка на розмір кредитних коштів, які будуть надані відповідачу.
Також Анкета-заява не містить інформації про розмір процентів, які нараховуватимуться відповідачу у разі видачі йому кредиту.
Анкета-заява підписана відповідачем як фізичним підписом, так і в заяві зазначено ,що відповідач згенерував ключову пару особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем і зазначено, що всі наступні правочини можуть вчинятися відповідачем з використанням електронного підпису.
У паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» зазначено, що можлива видача кредиту до 200 тис грн на240 місяців на споживчі потреби. Пільгова процентна ставка складає 0,000001% до 62 днів, а базова процентна ставка - 3,4 на місяць або 40,8% річних (п. 4). У п. 6 зазначені умови нарахування штрафних санкцій.
З вказаним паспортом споживчого кредиту відповідач ознайомився 17.09.2021 шляхом підписання електронним цифровим підписом.
Паспортом громадянина України 006319750 підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є громадянином України.
Отже, Анкета-заява та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем у повних 15 років.
До позовної заяви долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Доказів того, що відповідач ознайомлений саме з цими умовами, як і доказів того, що діяла саме ця редакція умов, матеріали справи не містять.
Довідкою за картами АТ «А-Банк» підтверджується видачу відповідачу картки № НОМЕР_1 строком дії до кінця квітня 2028 року.
Довідкою за лімітами АТ «А-Банк» підтверджується, що відповідачу 17.09.2021 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 0,00 грн, 04.11.2024 - 2000,00 грн та в цей же день збільшено до 32400,00 грн.
Випискою по картці відповідача за період з 17.09.2021 по 23.09.2021 підтверджується, що за вказаний період було здійснено витрат на суму 137866,62 грн, водночас зараховано коштів на суму 100215,65 грн. Також з виписки видно, що списання процентів за використання кредитного ліміту вперше було здійснено 01.03.2025.
Випискою з ЄДР від 01.02.2022, витягом з Державного реєстру банків від 16.08.2021, витягом із статуту АТ «Акцент-Банк» підтверджується, що позивач є банківською установою та здійснює діяльність з інших видів грошового посередництва (64.19 вед).
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
Отже законодавство не наділяє фізичну особу правом укладати договори банківського кредиту у віці до 18 років.
Анкета-заява була підписана відповідачем 17.09.2021, тобто коли він мав повних 15 років.
Однак як видно з виписки з карткового рахунку відповідача та довідки про встановлення кредитних лімітів відповідач фактично почав користуватися кредитними коштами лише після 04.11.2024, тобто на момент коли він досяг повноліття.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже істотними умовами кредитного договору є:
-розмір кредиту;
-строк на який видається кредит;
-проценти які зобов'язаний сплатити позичальник за користування кредитними коштами.
Такі істотні умови мають бути викладені у формі письмового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вищевказані процесуальні обов'язки позивачем не виконані.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
На це вказано, зокрема, у пп. 8.16-8.18 Постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20.
У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що відповідач та позивач узгодили розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.
Отже, суд розглянув спір за наявними у матеріалах справи доказами.
Позивач стверджує, що узгодженою є процентна ставка, яка дорівнює 40,8% річних, що зазначено у паспорті споживчого кредиту.
Однак паспорт споживчого кредиту не є домовленістю сторін.
Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит та ряд застережень.
Верховний суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20 сформував висновок про те, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його зміст.
Отже позивач не довів розмір процентної ставки, яку узгодили сторони за користування кредитними коштами, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 6019,49 грн.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З долученої до позовної заяви виписки по картковому рахунку відповідача видно, що заборгованість відповідача по тілу кредитну складає 32355,15 грн.
Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за тілом кредиту матеріали справи не містять.
Контр розрахунку заборгованості позичальник не надав.
Отже, суд вважає підставною вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32355,15 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 32355,15 грн заборгованості за тілом кредиту, у стягненні 6019,49 грн заборгованості за процентами необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.09.2021 в розмірі 32355,15 грн заборгованості за тілом кредиту.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованості по процентам в розмірі 6019,49 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ЄДРПОУ 14360080);
Представник позивача - Шкапенко Олександр Віталійович (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 01.12.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ