Справа №523/25205/25
Провадження №1-кс/523/8044/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251624900001948 від 23.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора про арешт майна.
З клопотання встановлено, що Слідчим відділенням відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162490001948 від 23.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 23.11.2025 приблизно о 01:58 год. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 3, умисно нанесла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тяжкі тілесні ушкодження, яке становило небезпеку для життя потерпілого в момент заподіяння.
24.11.2025 о 21 годині 30 хвилин старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_5 у приміщенні кабінету № 5 відділу поліції № 3 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного 18А в порядку ст. 615 КПК України затримала підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Андріївка, Слов'янського району, Донецької області, громадянина України, офіційно працевлаштованого в ООО «Варус», охоронець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз в 2011 році Краматорським районним судом, Донецької області за ст. 187 ч. 2 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнився 19.11.2020 року по відбуттю покарання, військовослужбовця військової служби, призваного за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця 87 бригади військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат». В ході затримання у підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було вилучено:
- Джинсові штани темно синього кольору зі слідами РБК, які запаковано до паперового пакету;
- Рюкзак темно-синього кольору «ONE POLAR» в якому знаходиться наступні речі банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , зарядний пристрій для ноутбука LA 0324012501AD02749., гаманець темно коричневого кольору, чорна сумка типу «бананка», турникет чорного кольору, які запаковані до сейф пакету № QHY 0179169.
Прокурор подав до суду заяву, відповідно до якої просив задовольнити клопотання та проводити розгляд без його участі.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного огляду майно є речовим доказом.
Метою арешту вказаного майна є збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до висновку.
Відповідно до п.1, п. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що існують достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені речі та предмети - є предметом вчинення злочину, речовими доказами та може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також беручи до уваги що в рамках кримінального провадження виникла необхідність в проведені ряду експертних досліджень вилученого під час огляду місця події, та оскільки у разі повернення вказаного тимчасово вилученого майна будуть створені можливості для його знищення, або переховування, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251624900001948 від 23.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 24.11.2025 в ході затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 615 КПК України, а саме: джинсові штани темно синього кольору зі слідами РБК, які запаковано до паперового пакету; рюкзак темно-синього кольору «ONE POLAR» в якому знаходиться наступні речі: банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , зарядний пристрій для ноутбука LA 0324012501AD02749., гаманець темно коричневого кольору, чорна сумка типу «бананка», турникет чорного кольору, які запаковані до сейф пакету № QHY 0179169, шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном та використовувати його.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1