Справа №523/18400/25
Провадження №1-кс/523/7913/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025150020003105 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні батька інваліда 1-ї групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020003105 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури за оперативного супроводу Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області № 314 о/с від 25.02.2021 капітана поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Так, досудовим розслідування встановлено, що 19.02.2025 в період часу з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. згідно розстановки нарядів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області на чергування заступив автопатруль «ДОН-451» на службовому автомобілі «Renault Express», номерні знаки НОМЕР_1 , к складі старшого патруля - капітана поліції ОСОБА_6 та підлеглого - старшого сержанта поліції ОСОБА_7 для здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі м. Білгород-Дністровська та Білгород-Дністровського району Одеської області.
Так, 19.02.2025 о 13 год. 25 хв. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 перебуваючи на території обслуговування вулично-дорожній мережі м. Білгород-Дністровська та Білгород-Дністровського району Одеської області, зупинив автомобіль марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , з метою перевірки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та під час перевірки документів, ОСОБА_7 повідомив останню, що згідно інформації з бази МВС України автомобіль марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 перебуває у розшуку з 06.02.2025, у зв'язку з виконавчим провадженням стосовно її власника при цьому демонструючи ОСОБА_8 екран планшета пристрою та запрошує останню до службового автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у службовому автомобілі разом із ОСОБА_8 пояснив останній, що вона може вирішити питання, щодо не вилучання автомобіля марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , висловивши при цьому вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США, за безперешкодне здійснення подальшого маршруту на вищевказаному автомобілі.
Не будучі достовірно обізнаною про вимоги діючого законодавства,
що регламентує дорожньо-транспортну діяльність та побоюючись настання негативних для себе наслідків ОСОБА_8 вимушено погодилась на вимоги, але повідомила, що має лише 300 доларів США, після чого попрямувала до свого автомобіля марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 .
В цей час, капітан поліції ОСОБА_6 підійшов до службового автомобіля «Renault Express», номерні знаки НОМЕР_1 в якому перебував сержант поліції ОСОБА_7 та почав обговорювати з останнім, що сума отриманої неправомірної вигоди, яку наддасть їм ОСОБА_8 буде меншою ніж висунута останнім вимога щодо необхідної суми. ОСОБА_7 почувши, що сума отриманої неправомірної вигоди, яку наддасть їм ОСОБА_8 домовився з останнім, що цього буде достатньо.
У подальшому, ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 300 доларів США.
Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримали за не створення перешкод у здійсненні подальшого руху ОСОБА_8 на автомобілі марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 по вулично-дорожній мережі м. Білгород-Дністровська та Білгород-Дністровського району Одеської області
Указаною неправомірною вигодою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після отримання, розпорядилися на власний розсуд.
19.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Захисник заперечувала проти клопотання слідчого, та просила застосувати до її підзахисного домашній арешт.
Підозрюваний під час розгляду клопотання підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідча звернулась з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що він усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, який заявив клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує доцільність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, від посади не відсторонений, має на утриманні батька інваліда 1-ї групи та матір, яка має вади зі здоров'ям, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:
?матеріалами службового розслідування від 18.06.2025;
?заявою ОСОБА_8 від 15.10.2025;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.10.2025;
?рапортом старшого оперуповноваженого Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, у м. Миколаєві ОСОБА_9 03.09.2025;
?банківською роздруківкою банку АТ «ОТП БАНК» від 26.09.2025;
?протоколом огляду від 27.10.2025;
?іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання не довели наявність достатніх підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчого фактично ґрунтується на припущеннях про неможливість застосування іншого виду запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, яке не доведене у встановленому порядку й не можуть свідчити про наявність законних підстав (ст.ст.177,178,194 КПК України) для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак на відміну від інших підозрюваних має один епізод, тобто в нього відсутня системність скоєння кримінальних правопорушень, раніше не судимий, має бездоганну професійну репутацію, позитивно характеризується за місцем свого проживання, має на утриманні хворих батьків, та є їх єдиним годувальником.
Крім того, за результатами службової перевірки ОСОБА_6 є єдиним підозрюваним у даному кримінальному провадженні, якого не звільнили та не відсторонили від виконання службових обов'язків.
За таких обставин, враховуючи характер висунутої підозри, дані про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в його задоволенні.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
За таких обставин клопотання слідчого необхідно залишити без задоволення, заявлене клопотання стороною захисту задовольнити частково та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025150020003105 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 25.01.2026 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України:
-знаходитись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за винятком оголошення повітряної тривоги, з можливістю безперешкодно користуватися бомбосховищами та з можливістю відвідувати установи МОЗ;
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1