Іменем України
28 листопада 2025 року
м. Одеса
Справа № 522/18359/25-Е
Провадження № 2/521/7309/25
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Турава Н.М.,
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю
«Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
Представник позивача - Альховська Ірина Богданівна
Відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Приморського районного суду міста Одеси звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 46967,0 гривень та судовий збір, посилаючись на таке.
Позивач, як ліцензований суб'єкт ринку газу, здійснював постачання природного газу на об'єкт нерухомості, що належить Відповідачу на праві власності. Правовою підставою постачання є публічний договір приєднання (Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам), умови якого є однаковими для всіх споживачів. Відповідно до Цивільного кодексу України та Правил постачання, акцептуванням умов цього договору є сам факт фактичного споживання природного газу, що визначається за даними Оператора газорозподільної мережі. Згідно з п. 1 Розділу VI Правил постачання природнього газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496 передбачено, що постачальником «останньої надії», забезпечував постачання газу побутовим споживачам, включаючи Відповідача, що передбачало включення споживача до Реєстру без необхідності підписання ним заяви-приєднання. З огляду на це, Відповідач, як власник майна, зобов'язаний утримувати його та, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оплачувати спожиті послуги щомісяця, а відсутність письмового договору не звільняє споживача від оплати фактично отриманих послуг. Оскільки Відповідач, незважаючи на отримання газу, не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати у встановлений договором строк (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим), виникла заборгованість, що свідчить про порушення зобов'язання (ст. 610, 612 ЦК України) та є підставою для примусового стягнення боргу в судовому порядку.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 15 серпня 2025 року цивільну справу № 522/18359/25-Е за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю на розгляд Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Альховська Ірина Богданівна надала до суду заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі, проти прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, відзиву та заяву про поважність причин неявки в судове засідання суду не представила. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Відповідно до інформаційної довідки №5005285497342-17100753525 від 20 червня 2025 року власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ( а. с. 12).
Згідно заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилися з умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500 на офіційному сайті НКРЕКП, та приєдналася до умов договору.
Відповідач являвся споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витягі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Позивача.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 2496 від 30 вересня 2015 року, визначено, що компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Вказаний обов'язок кореспондується і статтями 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а ч. 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору складений згідно з типовим договором. Тобто з пропозицією укласти договір міг звернутись як позивач, так і відповідачка.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Типового договору Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається зокрема за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідачка акцептувала договір, фактично споживаючи природний газ, що не заперечується нею та підтверджується шляхом фактичного споживання природного газу, що зазначено Оператором ГРМ. Сума заборгованості за період з листопада 2021 року липень 2025 року (включно) було спожито природній газ на загальну суму 46967,0 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків споживача належить оплата за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. В свою чергу абзац 2 даної норми встановлює, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Позивач постачав природний газ, а відповідачка отримувала його та використовувала для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідачка зобов'язана сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
За змістом п. 14 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 2496 від 30 вересня 2015 року, Постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно із частиною п'ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, беручи до уваги наявність між сторонами договірних відносин з приводу постачання та споживання природного газу, враховуючи невиконання умов договору відповідачкою та несвоєчасну сплату за спожиту природний газ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 46967,0 гривень.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 223, 263, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, СУД, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ - 40121452; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1) суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 46967 (сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 00 коп. на рахунок: НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ - 40121452; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на поточний рахунок НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ В. К. Гуревський
Рішення суду у повному обсязі складено 28 листопада 2025 року.