Провадження №2-о/748/121/25
Єдиний унікальний № 748/2195/25
30 жовтня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретар Крошка І.С.,
розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Жукотківський старостинський округ, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
Заявниця звернулася до суду з заявою в якій зазначила, що при написанні заповіту її батька була допущена помилка в даті її народження, а тому просила надати судове рішення по правдивості дати її народження.
Ухвалою суду від 04.07.2025 заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки заява не відповідала вимогам ЦПК України.
21.08.2025 р. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків від представника заявника разом із виправленою заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Відтак, зі змісту виправленої заяви, вбачається, що заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту, складеного 22.10.2012 р. від імені ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що був посвідчений секретарем виконкому Жукотівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області Булою Тетяною Михайлівною, в книзі для запису нотаріальних дій № 13.
Ухвалою суду від 08.09.2025 було відкрито окреме провадження у справі та призначене судове засідання на 07.10.2025.
Розгляд справи 07.10.2025 було відкладено на 30.10.2025 у зв'язку з неявкою учасників судового засідання.
В судове засідання 30.10.2025 учасники також не з'явилися, від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи без участі заявниці та представника.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
За заповітом від 22.10.2012 року, посвідченим секретарем виконкому Жукотківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно в рівних долях своїм дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 16.06.2021 (справа № 643/6447/19, провадження № 61-14968св20 №643/6447/19) зазначив наступне.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що "юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), на яку заявник посилається в касаційній скарзі, зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20).
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Метою звернення ОСОБА_4 із заявою про встановлення факту належності заповіту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який за твердженням заявниці помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема з метою наступного вирішення питання щодо права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки подана заява свідчить про те, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
З огляду на викладене заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності їй заповіту слід залишити без розгляду, роз'яснивши заявниці право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294, 258-261, 315-318, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Жукотківський старостинський округ, про встановлення факту належності правовстановлюючого документузалишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці її право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга поданая протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Кухта