Справа № 747/96/24
Провадження № 2-др/747/4/25
іменем України
01.12.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чередніченка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення, -
Рішенням Талалаївського районного суду від 10 листопада 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «ПОНОРИ» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - визнано відсутність права оренди ТОВ «ПОНОРИ» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 1460 га, кадастровий номер 7425382700:02:001:0612 та зобов'язано ТОВ «ПОНОРИ» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні даною земельною ділянкою шляхом її повернення. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 968 грн 96 коп та по оплаті судової почеркознавчої експертизи в сумі 13 570 грн 56 коп, всього - 14 539 грн 52 коп. Представник позивача адвокат Чередніченко О.М. 17 листопада 2025 року подав до суду заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до частин 2, 3 ст.270 ЦПК України.
У судове засідання по винесенню додаткового рішення учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином, оскільки являються користувачами системи «Електронний суд». Від адвоката Чередніченка О.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі. Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, то у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Суд, розглядаючи питання винесення додаткового рішення по справі про розподіл судових витрат, виходить з наступного.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до п.3 ч.2 ст 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також, відповідно до ст 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу. Витрати позивача по сплаті судового збору та по проведенню судової почеркознавчої експертизи вже були стягнуті рішенням суду від 10 листопада 2025 року з відповідача на користь позивача.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру на надання правничої допомоги від 22.02.2024 ОСОБА_1 на підставі ордеру № СВ № 1079021 від 21.02.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи ), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 01ц/10/2023 від 16.10.2023 адвокатом Чередніченком О.М. здійснювалось представництво позивача в судовому засіданні (т.1 а.с.7) Актом здачі-прийняття наданих послуг від 12 листопада 2025 року за договором про надання правничої допомоги № 01ц/10/2023 від 16.10.2023 підтверджується, що адвокат Чередніченко О.М. надав, а клієнт ОСОБА_1 прийняв правничу допомогу згідно Договору про надання правничої допомоги № 01ц/10/2023 від 16.10.2023, та зазначений обсяг правничої допомоги, що був наданий клієнту. Акт підписаний адвокатом та клієнтом (т.2 а.с. 83-84) Згідно наданого адвокатом детального опису наданої правничої допомоги від 15.11.2025 року ним затрачений загальний час на надання правничої допомоги 13, 5 годин, вартість наданої клієнту правничої допомоги становить 17 469, 00 грн (т.2 а.с 85-86)
Дослідивши надані представником позивача докази щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 756/15736/18. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18). Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18. Таким чином, для документального доведення понесених стороною витрати на правову допомогу, необхідно надати: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат (висновки постанови Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Суд зазначає, що повноваження адвоката Чередніченка О.М. як представника позивача ОСОБА_2 підтверджується наявним у матеріалі справи ордером від 22.02.2024 на надання правничої (правової) допомоги, у якому зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 01ц/10/2023 від 16.10.2023.
До заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.10.2024, який також виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 01ц/10/2023 від 16.10.2023. (т.2 а.с.82), акт здачі-прийняття наданих послуг за договором про надання правничої допомоги та детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги. Водночас, у позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести у зв'язку із підготовкою цього позову та розглядом даної справи витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. Суд звертає увагу на те, що представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу не надано договору про надання правничої (правової) допомоги, на який він посилається в ордері, в акті та в детальному описі виконаних робіт -№ 01ц/10/2023 від 16.10.2023. Зазначеного договору матеріали справи не містять. Причини неможливості надання даного договору при зверненні до суду та під час перебування справи в провадженні суду, стороною позивача не повідомлялись. Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, який укладений з позивачем, суд позбавлений можливості, в тому числі, пересвідчитись щодо пов'язаності витрат на правничу допомогу з указаною справою, дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару та порядку його обрахування (у погодинній оплаті чи у фіксованому розмірі), тощо. Суд наголошує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. З огляду на викладене вище, а також враховуючи той факт, що фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст.89, 134, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Чередніченку Олександру Миколайовичу в ухваленні додаткового рішення по справі № 747/96/24 щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Суддя Л.В.Тіщенко