Справа № 740/827/25
Провадження № 2/740/1427/25
іменем України
01 грудня 2025 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди,
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до в/ч НОМЕР_1 про стягнення 30000 грн моральної шкоди, з посиланням на те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року було частково задоволено його позов до даної в/ч, зокрема, визнано протиправними дії щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за 38 календарних днів щорічної основної відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язано в/ч нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за 38 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу в/ч було залишено без задоволення. На виконання вищевказаного рішення йому було видано судом виконавчий лист і позивач звернувся із відповідною заявою до органів примусового виконання рішень, постановою державного виконавця від 28 січня 2025 року було відкрито виконавче провадження ВП №76989183. Станом на день його звернення до суду рішення суду ні у добровільному, ні у примусовому порядку не виконано, як в частині виплати відповідних коштів, так і в частині їх нарахування. Оскільки судовим рішенням встановлена протиправність дій відповідача щодо нарахування, виплати та належного перерахунку, крім того, встановлено бездіяльність відповідача щодо виконання вказаного судового рішення, то наявні всі складові цивільно-правової відповідальності, що є підставою для стягнення на користь позивача із відповідача 30000 грн моральної шкоди, що відповідає засадам розумності та справедливості, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини посадових осіб органу державної влади у завданні моральної шкоди. Просить позов задовольнити.
Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Відповідно до відзиву від 09 червня 2025 року представник в/ч НОМЕР_1 Кізь І. просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав їх необґрунтованості, відсутності будь-яких доказів вчинення відповідачем протиправних дій, які стали підставою для завдання моральної шкоди, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, яке набрало законної сили згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, щодо перерахунку та виплати позивачу грошової компенсації виконане 18 березня 2025 року, позивачем не надано доказів завдання позивачу моральної шкоди, виконавче провадження закінчено в зв'язку з виплатою позивачу належних коштів.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідно до заяви від 08 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за відсутності.
Відповідно до заяви від 19 листопада 2025 року представник в/ч НОМЕР_1 Кізь І. просить розгляд справи провести за відсутності, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 19 листопада 2025 року відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (ст.16 ЦК України). Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч.5 ст.21 КАС України).
Обгрунтування позову ОСОБА_1 щодо моральної шкоди стосується заподіяння її діями відповідача в/ч НОМЕР_1 , які визнані неправомірними згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, яке набрало законної сили і звернуто до примусового виконання, та яке не виконане, у зв'язку з чим даний позов про стягнення моральної шкоди, спричиненої у зазначений у позовній заяві спосіб, необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, що також зазначено у постанові Чернігівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року по справі №620/7097/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 38 календарних днів щорічної основної відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 38 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У решті позову відмовлено. Рішення суду від 26 липня 2024 року набрало законної сили 17 грудня 2024 року.
Виконавче провадження за №76989183 (по виконавчому листу №620/7097/24, виданого 16 січня 2025 року) закінчене згідно з постановою державного виконавця від 07 квітня 2025 року через фактичне виконання рішення суду.
Згідно з даними ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №620/7097/24-відповідно до звіту на виконання рішення суду від 26 липня 2024 року,-18 березня 2025 року в/ч НОМЕР_1 згідно розрахунку виплати ОСОБА_1 провела перерахунок стягувачу в повному обсязі на його картковий рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією №161 від 18 березня 2025 року; згідно з платіжною інструкцією №161 від 18 березня 2025 року позивачу виплачено компенсацію за щорічну основну відпустку згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/7097/24 у розмірі 5493,26 грн; в/ч НОМЕР_1 в межах наданих повноважень було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання даного рішення суду, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд вважає за необхідне прийняти звіт в/ч НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі №620/7097/24.
Із наведеного вбачається, що рішення суду фактично виконане відповідачем після видачі виконавчого листа 16 січня 2025 року-18 березня 2025 року, а виконавче провадження завершене 07 квітня 2025 року.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі Імобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, п.66).
Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, п.44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26 квітня 2005 року у справі Сокур проти України, заява №29439/02, та від 19 лютого 2009 року у справі Крищук проти України, заява №1811/06).
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презумується, також порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
З даних підстав позивачу внаслідок протиправних дій відповідача щодо неврахування грошової компенсації при щорічній основній відпустці, що є втручанням у право позивача на мирне володіння майном, та бездіяльністю щодо виконання судового рішення спричинена моральна шкода, при визначенні розміру якої судом враховується тривалість неврахування відповідачем складових обрахування щорічної відпустки позивача, як військовослужбовця, невиконання судового рішення станом на час звернення позивача до суду і його виконання військовою частиною в умовах воєнного стану вже під час судового розгляду, рівень психологічного напруження, яке весь цей час відчував позивач, рівень додаткових зусиль, докладених позивачем для організації свого життя, пов'язаних із необхідністю звернення до судів та до виконавчої служби, витрачений на це час та моральні зусилля, у зв'язку з чим, з урахуванням засад розумності та справедливості, моральна шкода підлягає визначенню у розмірі 10000 грн, при цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (правова позиція Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц).
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню. За поданими суду позивачем доказами та обгрунтуваннями позову підстави для стягнення 30000 грн моральної шкоди не встановлені.
Позивач ОСОБА_1 згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 29 березня 2023 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З даних підстав позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору по данй справі, у зв'язку з чим 1211, 20 грн судового збору підлягають стягненню із відповідача в/ч НОМЕР_1 у дохід держави.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані учасниками під час судового розгляду із врахуванням змагальності та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказане судове рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України ухвалене та проголошене 01 грудня 2025 року.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 244, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Військової частини НОМЕР_1 , Код НОМЕР_3 , місцезнаходження в м.Ніжині Чернігівської області, на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , 10000 (десять тисяч) грн моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із Військової частини НОМЕР_1 , Код НОМЕР_3 , місцезнаходження в м.Ніжині Чернігівської області, у дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.