Справа № 588/1342/25
Провадження № 1-кп/950/313/25
26 листопада 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 , обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 , обвинуваченого - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження № 42023202520000038 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України,
ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. ст. 28, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; зареєстрований: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просив продовжити застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України. Прокурор зазначає, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними. Із пред'явленого обвинувачення, ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 189 відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, санкціями яких передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми та від семи до дванадцяти років відповідно. Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
В обґрунтування наведених ризиків прокурор посилається на те, що кримінальні правопорушення, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_7 передбачають основне покарання у виді позбавлення волі, раніше він уже притягувався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_7 може впливати на потерпілих та свідків, оскільки проживає з ними в одному населеному пункті, має широке коло знайомих, які можуть здійснити вплив на свідків або потерпілих. Крім того прокурор вважає наявним ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки він не має офіційних джерел доходів, не працює та не навчається, не має сталих сімейних зв'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначив, що забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного може інший більш м'який запобіжний захід. Наразі відсутні підстави подальшого застосування такого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, самостійно прибув в Охтирку з-за кордону, дотримується вимог законодавства.
ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, не погодився із заявленими ризиками. Повідомив, що раніше він притягувався до відповідальності, однак в той раз по дзвінку прокурора із-за кордону прибув до суду. Він не збирається залишати територію України. Також повідомив, що впливати на свідків не збирається, оскільки це все одразу буде всім відомо.
Адвокат ОСОБА_11 вважав за можливе звільнити обвинувачених з-під варти, з метою забезпечення рівних можливостей щодо їх захисту. ОСОБА_12 підтримав свого захисника.
Вислухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 30.09.2025 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_7 , було продовжено до 28.11.2025 включно. На даний час судовий розгляд кримінального провадження триває та в силу об'єктивних обставин не може бути завершений до указаної дати.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, а саме продовжують існувати ризики переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи наведені прокурором обставини, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, які виражаються у можливості обвинуваченого переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику переховування від суду, суд враховує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні в сукупності п'яти кримінальних правопорушень, два із яких є відповідно тяжким та особливо тяжким злочином проти власності (ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України). Санкції таких статей передбачають безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми та від семи до дванадцяти років. У даному випадку тяжкість пред'явленого обвинувачення, суворість передбаченого покарання, багатоепізодність злочинної діяльності надають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на ухилення від суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Щодо ризику впливу на потерпілих та свідків, суд зазначає, що наразі такий ризик є актуальним, оскільки потерпілі та свідки, на момент розгляду клопотання, не допитані.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд враховує ту обставину, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.04.2023 ОСОБА_7 був засуджений за вчинення, в тому числі, тяжкого злочину проти власності, а злочин за одним із епізодів в межах даного кримінального провадження, вчинив у період іспитового строку. Зазначені обставини негативно характеризують ОСОБА_7 та свідчать про його стійку негативну поведінку.
Доводи обвинуваченого про прибуття на розгляд попередньої справи та належну процесуальну поведінку в іншому кримінальному провадженні не підтверджені жодним чином та не спростовують висновків суду про наявність ризиків у даній справі.
За час тримання обвинуваченого під вартою та з моменту надходження справи до суду, зазначені ризики не зменшилися, не втратили своєї актуальності та не були спростовані стороною захисту.
В контексті заявлених ризиків суд враховує особу ОСОБА_7 , який є особою молодого віку, не має у власності нерухомого майна або іншого цінного майна, яке б завадило йому вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, не працює, не має офіційного доходу.
Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що на даний час виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, встановлених судом.
Також, зважаючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховуючи надані йому повноваження, не визначає розмір застави, а також не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.01.2026 включно.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 23.01.2026 включно.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 01.12.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_13
Судді ОСОБА_14
ОСОБА_15