Справа № 463/10893/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3260/25 Доповідач: ОСОБА_2
01 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року про повернення скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановила:
представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 звернувся із скаргою до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року скаргу представника військової частини НОМЕР_1 повернуто у зв'язку з тим, що слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням слідчого судді, представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що розгляд справи проводився у відсутності представника військової частини, а копію оскаржуваної ухвали вона отримала лише 22.11.2025 року. Зазначає, що військовій частині не було відомо про хід розгляду заяви від 01.09.2025 року до отримання 05.11.2025 року відповіді від ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 безпосередньо з моменту вторгнення в Україну російських військ здійснює участь у зміцненні обороноздатності країни, підготовці захисників для її оборони, а відтак об'єктивно не може відстежувати всі направлені повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень та дати відкриття кримінальних проваджень по ним. Крім того, звертає увагу, що, відповідно до штатного розпису, у військовій частині є лише одна особа, на яку покладені обов'язки з претензійно-позовної роботи.
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити без участі представника військової частини, а тому колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутності.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підстав для вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді немає, оскільки такий не був пропущений.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Колегією суддів встановлено, що представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, із заявою від 01.09.2025 року про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відомості про злочин за заявою військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2025 року уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, до ЄРДР внесені не були.
ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, листом повідомило військову частину НОМЕР_1 про недостатність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою. Вказаний лист надійшов до військової частини 05.11.2025 року.
Покликання апелянта на те, що військова частина НОМЕР_1 дізналась про бездіяльність органу досудового розслідування лише 05.11.2025 року, після отримання зазначеного листа, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 304 КПК України, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за днем вчинення бездіяльності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява (повідомлення) від 01.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення із відповідними матеріалами надійшла на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, не пізніше 01.09.2025 року, що стверджується відбитком штрих коду №49767зкп-25/л від 01.09.2025 року ТУ ДБР у м.Львові на відповідному повідомленні, яке долучено скаржником до матеріалів скарги, що останній не оспорює.
Як вбачається зі змісту скарги та долучених до неї документів, уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, 02.09.2025 року вчинено бездіяльність щодо невнесення повідомлення військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, перебіг строку на оскарження бездіяльності уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення в ЄРДР відомостей про злочин почався 03.09.2025 року і завершився 12.09.2025 року включно.
Представник військової частини НОМЕР_1 подав скаргу на бездіяльність до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова лише 11.11.2025 року.
В даному випадку не може бути взято до уваги строк, коли особа довідалась про бездіяльність органу досудового розслідування, оскільки строк на подання скарги у ч.1 ст.304 КПК України визначено з дати допущення бездіяльності, а не з часу, коли особа довідалась про таку.
Крім того, доводи апелянта про те, що слідчий суддя повинен був рахувати строк з моменту отримання військовою частиною відповіді від ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, відповідно до вимог ч.1 ст.304 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку рішення органу досудового розслідування не оформлялось постановою.
На переконання суду апеляційної інстанції, враховуючи пропущення терміну оскарження бездіяльності більш як на 2 місяці, а також наявність у військової частини конкретної посадової особи, на яку покладено обов'язки з претензійно-позовної роботи, труднощі в організації належного виконання цивільних обов'язків військовослужбовцями військової частини не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду із скаргою в межах встановленого законодавством строку на звернення до суду із скаргою.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб військової частини є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржником не наведено конкретних обставин та не долучено жодних доказів, які б підтвердили, що військова частина була позбавлена можливості здійснення претензійно-позовної роботи та звернення зі скаргою до суду за період з 03.09.2025 року до 11.11.2025 року.
Таким чином, представник військової частини НОМЕР_1 пропустив строк на подачу скарги на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, причини пропуску строку на подання такої колегія суддів вважає такими, що не є поважними, а тому ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року про повернення скарги представнику військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з пропуском строку на її подання, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, та підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
постановила:
у задоволенні апеляційної скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 відмовити.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року про повернення скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4