29.09.2025 Справа №607/11472/25 Провадження №2/607/3621/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 102010145 від 22 серпня 2022 року в розмірі 12 480,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 22 серпня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102010145, згідно з умовами якого відповідач отримав 3 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом використання одноразового підпису одноразовим ідентифікатором. Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит на потрібну йому суму, однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.
Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 даного договору є анкета-заява на кредит № 102010145 позичальника від 22 серпня 2022 року, що заповнена відповідачем.
05 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 102010145 від 22 серпня 2022 року.
13 травня 2025 року відповідачу було надіслано позивачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. № 22112856 від 13 травня 2025 року.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 12 480,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 8 910,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 570 грн; та судові витрати.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2025 відкрито провадження у справі № 607/11472/25, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав суду. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
22 серпня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102010145 (далі - Договір).
Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором R56443 22 серпня 2022 року о 12 год. 30 хв.
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно п. 1.2 Договору, Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 гривень.
Відповідно до п.п. 1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 22 серпня 2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 06 вересня 2022 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 05 грудня 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.1-1.3.2 Договору).
Згідно п. 1.4 Договору, Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 06 вересня 2022 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 05 грудня 2022 року (останнього дня строку кредитування).
Як передбачено п. 1.5. Договору, Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 1 470,00 грн. в грошовому виразі та 1,637,467.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 9 570,00 грн в грошовому виразі та 1 109.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 4 470.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 12 570,00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Комісія за надання кредиту: 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п. 1.5.1. Договору).
Згідно п. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8 100.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3. Договору).
Відповідно до п. 1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
Як передбачено п. 2.1. Договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., згідно п. 6.2 Договору.
Згідно п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 уклав договір № 102010145 від 22 серпня 2022 року за допомогою одноразового ідентифікатора R56443, дата і час відправлення одноразового ідентифікатора 2022-08-22 12:30:19, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_2 .
Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу - 05 грудня 2022 року та суму до сплати: кредит - 3 000,00 грн; комісія за надання кредиту - 570,00 грн; проценти - 9 000,00 грн. У Додатку № 1 до кредитного договору № 102010145 від 22 серпня 2022 року вказано, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п. 2.3 кредитного договору, Позичальник доручає Кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті Позичальника.
Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року, який є паспортом споживчого кредиту № 102010145, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначено, що паспорт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Анкета-заява на кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року передбачає такі ж умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначено особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та відображений щосекундний процес оформлення та розгляду заяви № 102010145.
Згідно платіжного доручення 49781579 від 22 серпня 2022 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в сумі 3 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , призначення: згідно договору № 102010145.
ТОВ «Мілоан» надав відомості про щоденні нарахування із зазначенням дати операції та суми за договором № 102010145.
05 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 102010145 від 22 серпня 2022 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 05 грудня 2022 року за Договором відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 05 грудня 2022 року.
З витягу із Реєстру боржників до договору відступлення № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 102010145 від 22 серпня 2022 року на суму 12 480.00 грн, з яких: 3 000,00 грн - залишок по тілу кредиту; 8 910,00 грн - залишок по відсотках; 570,00 грн - залишок по комісії.
Досудовою вимогою за вих. № 22112856/6693 від 13 травня 2025 року позивач повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді.
Невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
За встановлених обставин, до виниклих між сторонами спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Мілоан» надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підписання кредитного договору.
Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Також слід взяти до уваги, що укладення договору не заперечується і сам ОСОБА_1 .
Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Позивачем направлялась претензія відповідачу за вих. № 22112856/6693 від 13 травня 2025 року, в якій ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направило вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованості за кредитом № 102010145 від 22 серпня 2022 року.
Про виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечував умов договору та не надав доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів.
Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Сума процентів яку просить стягнути позивач відповідає п. 1.5.2. Договору, а саме проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.2. Договору).
Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора - позивача підлягають 3 000,00 грн - тіло кредиту, та 8910 грн проценти.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за договором про споживчий кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року в розмірі 12 480,00 грн, що складається зокрема із 570,00 грн - заборгованість за комісією, які позивач просить стягнути з відповідача.
Однак, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями з огляду на наступне.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17, 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк або інша фінансова установа не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на їх користь банку за дії, які не є послугою. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та Верховний Суд від 19 серпня 2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув отримані ним від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти, на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 102010145 від 22 серпня 2022 року в розмірі 11 910,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 8 910,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 344,76 грн (11 910,00 * 2 422,40 : 12 480,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової(правничої) допомоги № 0605, відповідно до умов якого, адвокатське об'єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно п. 2.3 вказаного Договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредиту справу складає 7 000,00 грн без ПДВ.
20 травня 2025 року, АО «Апологет» на виконання вимог договору надало детальний опис наданих послуг в т.ч. усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання позову до суду, на що витрачено 6 год 30 хв часу.
Згідно акта № 74 наданих послуг від 20 травня 2025 року ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зобов'язане здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 7 000,00 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АО «Апологет» у розмірі 7 000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавала, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 6 680,29 грн (11 910,00 * 7 000,00 : 12 480,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102010145 від 22 серпня 2022 року у сумі 11 910 (одинадцять тисяч дев'ятсот десять), 00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 344 (дві тисячі триста сорок чотири),76 грн та 6 680,29 (шість тисяч шістсот вісімдесят),29 грн витрат на правничу допомогу.
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська