10.11.2025 Справа №607/18075/25 Провадження №1-кп/607/1833/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №42025210000000099 від 18.07.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Житомир, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, військовослужбовець, раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (бере участь дистанційно),
установив:
в липні 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який з 16.10.2023 згідно з Наказом №516-к від 16.10.2023 перебував посаді лікаря-хірурга судинного відділення судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, та не є службовою особою, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, за проведення оперативного втручання з перев'язки та видалення великої підшкірної вени правої ноги, яке належить до безоплатних медичних послуг, передбачених договором №1589-E125-Р000/01 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеним між КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР та Національною службою здоров'я України (далі - НСЗУ), в інтересах ОСОБА_6 .
Так, 15.07.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи у судинному відділенні судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, що розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Клінічна, буд. №1, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди для себе, достовірно знаючи про те, що проведення оперативного втручання з перев'язки та видалення великої підшкірної вени правої ноги належить до безоплатних медичних послуг, передбачених договором №1589-E125-P000/01 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеним між КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР та НСЗУ, висловив прохання до пацієнта ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду в сумі 9 500 гривень за проведення такого оперативного втручання. У подальшому, 31.07.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, після проведення вказаного оперативного втручання, ОСОБА_3 , перебуваючи у тому ж відділенні лікарні, повторно звернувся до ОСОБА_6 з проханням надати йому неправомірну вигоду вже у розмірі 11 000 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що під час проведення операції нібито були використані додаткові матеріали, які потребували додаткових витрат.
Так, 01.08.2025, перебуваючи на четвертому поверсі у приміщенні вказаної лікарні, ОСОБА_3 особисто одержав від ОСОБА_6 , якому не було відомо про те, що проведення вказаного оперативного втручання належить до безоплатних медичних послуг, неправомірну вигоду для себе в розмірі 11 000 гривень, за виконання робіт в інтересах ОСОБА_6 за проведення оперативного втручання з перев'язки та видалення великої підшкірної вени правої ноги.
Окрім цього, на початку червня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який з 16.10.2023 згідно з Наказом №516-к від 16.10.2023 перебуває на посаді лікаря-хірурга судинного відділення судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, в ході розмови із ОСОБА_7 , яка впродовж 2024-2025 років проходила лікування у відділенні судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР та виявила бажання у зв'язку із наявним захворюванням оформити документи для призначення групи інвалідності, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від останньої за вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо оформлення документів для призначення ОСОБА_7 групи інвалідності.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, на початку червня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 в ході особистої зустрічі із ОСОБА_7 , яка мала місце у приміщенні відділення судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, повідомив останній про те, що зможе посприяти у вирішенні питання щодо отримання ОСОБА_7 групи інвалідності шляхом впливу на членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, за надання йому за це неправомірної вигоди в розмірі 5 000 доларів США.
ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненою до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_3 та невстановлених на даний час членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів та почала діяти під їхнім контролем.
Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 05.08.2025 о 11:12 в ході особистої зустрічі із ОСОБА_7 , яка мала місце у приміщенні відділення судинної хірургії КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, діючи з прямим умислом, повторно повідомив останній щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США за вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо оформлення документів для призначення ОСОБА_8 групи інвалідності.
В подальшому, 05.08.2025 в період з 15:20 по 15:32 ОСОБА_3 , перебуваючи на сходовій клітці між другим та третім поверхом у приміщенні екстреної медичної допомоги КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1, в ході особистої зустрічі та спілкування із ОСОБА_7 , одержав від останньої грошові кошти в сумі 5 000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 05.08.2025 становило 208 950,5 гривень), як неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо оформлення документів для призначення ОСОБА_7 групи інвалідності.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 354 КК України, як прохання надати неправомірну вигоду для себе та одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, такої неправомірної вигоди, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в інтересах того, хто надає таку вигоду, та за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
01.11.2025 у м. Тернополі між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, сторони вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення мають такі обставини, які характеризують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, та які необхідно врахувати при призначенні покарання ОСОБА_3 : ступінь та характер сприяння ОСОБА_3 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: надання ним правдивих показань, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його належна процесуальна поведінка, дотримання всіх покладених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обов'язків згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, невчинення дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню; ступінь тяжкості злочинів, інкримінованих ОСОБА_3 , зокрема, належність кримінальних правопорушень (злочинів), відповідно до ст. 12 КК України, до таких, що є нетяжкими; відсутність матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень; особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, характеризується позитивно; наявність суспільного інтересу в швидкому досудовому розслідуванні та судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень; служба ОСОБА_3 в Збройних Силах України; перерахування внесеної за ОСОБА_3 застави в сумі 242240 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Обвинувачений повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 354 КК України.
Сторони угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Сторони узгодили, керуючись вимогами КК України, таке покарання ОСОБА_3 : за ч. 3 ст. 354 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15000 гривень; за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250000 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень. Цією угодою обвинувачений підтвердив свою згоду на призначення йому вказаного покарання.
Також в угоді йдеться про застосування в порядку, передбаченому ст. 96-2 КК України, ч. 9 ст. 100 КПК України, спеціальної конфіскації до грошових коштів в сумі 200 доларів США, одержаних ОСОБА_3 внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього.
Крім того, в угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання та наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити вказану угоду. Також зазначив, що при корупційних правопорушеннях сума штрафу не може бути меншою, ніж сума неправомірної вигоди, та додав, що в угоді допущено описку у призначенні ОСОБА_3 покарання, уточнивши, що замість призначення покарання за ч. 3 ст. 354 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15000 гривень, має бути 882 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та замість призначення покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250000 гривень, має бути 14706 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні захисник підтвердив, що в угоді допущено описку у обчисленні суми штрафу, який погоджено для призначення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 354, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Вважає, що вказана описка не є істотним недоліком та висловив згоду на затвердження угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити. Пояснив, що обвинувачення за ч. 3 ст. 354, ч. 2 ст. 369-2 КК України йому зрозуміле, вину визнає повністю. Погодився з допущеною в угоді про визнання винуватості опискою у призначенні йому покарання. Ствердив, що має змогу виконати узгоджене сторонами покарання.
Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Зупинивши проведення процесуальних дій, суд перейшов до розгляду угоди:
відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України, у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин: у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину - за погодженням з першим заступником Генерального прокурора або заступником Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником.
Встановлено з матеріалів кримінального провадження, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 354, ч. 2 ст. 369-2 КК України, вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, є нетяжкими корупційними злочинами. Відомості про те, дані злочини вчинені в співучасті та ними завдана шкода, відсутні. Потерпілих у кримінальному провадженні немає.
Укладена 01.11.2025 угода погоджена заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 , що відповідає наведеним вище положенням п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання.
Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови згадуваної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Покарання сторонами угоди погоджено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням наведених вище обставин та наявність яких підтверджено під час судового засідання, зокрема поданими документами, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.10.2011, на утриманні має двох малолітніх дітей, 2012 та 2021 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 12.10.2022, серії НОМЕР_3 від 06.05.2021, позитивно характеризується за місцем роботи як лікар-хірург судинного відділення судинної хірургії КПН «ТОКЛ», позитивно характеризується за місцем свого проживання, що підтверджується характеристикою ДП «Авторитет плюс» ПП «Східний масив» від 05.08.2025 №06/08/25-1. Також суд враховує перерахування внесеної за ОСОБА_3 застави в розмірі 242 240 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, згідно з ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.10.2025 у справі №607/18075/25.
Суд вважає, що погодження сторонами покарання в угоді мало місце і погоджується з доводами сторін, що зазначення у її тексті лише сум штрафів є опискою, при цьому що озвучені ними в судовому засіданні розміри штрафів у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, фактично дорівнюють погодженим сумам штрафів в грошовому виразі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 01.11.2025 між прокурором та обвинуваченим за участю захисника, визнання ОСОБА_3 винуватим згідно з пред'явленим обвинуваченням та призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.10.2025, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не пізніше двох місяців з дня проголошення вироку.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити укладену 01.11.2025 у м. Тернополі між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 3 ст. 354 КК України у виді штрафу в розмірі 882 (вісімсот вісімдесят два) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 14 994 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні;
- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 14 706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 14 706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні.
Продовжити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього таких обов'язків: прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, до набрання вироком законної сили, але не пізніше 23:59 09.01.2026.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта на суму 3 565,60 грн (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.08.2025 у справі №607/16263/25, на грошові кошти в сумі 5000 доларів США, а саме 50 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, з яких 48 купюр - імітаційні із номером та серією LG23831085E та дві купюри справжні з наступними номерами та серіями: QB22557810A, QG04139132A; мобільний телефон ОСОБА_3 марки «IPHONE 16» з абонентським номером НОМЕР_4 ; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №01113 від 25.01.2024 на ім'я ОСОБА_7 на 2 арк. - скасувати.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.08.2025 у справі №607/16305/25, на транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме 2 купюри по 100 доларів США кожна, які є справжні з такими номерами та серіями: QB22557810A, QG04139132A, - вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України;
- грошові кошти в сумі 4800 доларів США, а саме 48 купюр по 100 доларів США кожна, які є імітаційні із номером та серією LG23831085E, - знищити;
- мобільний телефон ОСОБА_3 марки «IPHONE 16» з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщений у спецупакування НПУ №CRI1229605 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Тернопільській області, квитанція №011242 від 14.08.2025, - повернути ОСОБА_3 ;
- виписку із медичної карти стаціонарного хворого №01113 від 25.01.2024 на ім'я ОСОБА_7 на 2 арк. - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча суддяОСОБА_1