24.11.2025 Справа №607/24325/25 Провадження №1-кс/607/6882/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024211040002098 від 02.09.2024,стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Тернопіль, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
21.11.2025 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12024211040002098 від 02.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024211040002098 від 02.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 які діяли за попередньою змовою, які перебували у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, за невстановлених слідством обставин виник злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 які діяли за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вибуховими пристроями, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, не у встановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин придбали три корпуси наступальної осколкової ручної гранати РГН в сукупності із трьома запалами УЗРГМ-2 з полімерними перехідниками, які являються трьома вибуховими пристроями, які придатні до вибуху, після чого перенесли їх у невстановлене слідством місце, де за попередньою змовою, умисно почали зберігати без передбаченого законом дозволу до 14.05.2025.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_4 14.05.2025 близько 16:55 год., перебуваючи по вул. 15 Квітня, неподалік будинку №2 в м. Тернопіль, маючи в наявності три корпуси наступальної осколкової ручної гранати РГН в сукупності із трьома запалами УЗРГМ-2 з полімерними перехідниками, які являються трьома вибуховими пристроями, які придатні до вибуху, умисно, без передбаченого законом дозволу незаконно збули їх ОСОБА_8 , (анкетні дані змінено), за що отримали, від останнього грошові кошти у сумі 6000 грн.
Своїми незаконними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 порушили вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 (із змінами та доповненнями) та Інструкції «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 459 від 16.06.2020.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 які діяли за попередньою змовою, які перебували у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, за невстановлених слідством обставин виник злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 які діяли за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, не у встановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин придбали нарізну вогнепальну зброю автомат з магазином системи Калашникова «АКМС», із серійним номером «АА24410», 1986 р.в., калібру 7,62 мм (7,62х39мм), промислового виготовлення, який придатний до стрільби та бойові припаси, а саме: 7 (сім) бойових патронів, калібру 7,62 мм (7,62х39мм), зразка 1943 р.н., промислового виготовлення, які придатні до стрільби, після чого перенесли їх у невстановлене слідством місце, де за попередньою змовою, умисно почали зберігати без передбаченого законом дозволу до 21.05.2025.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_4 21.05.2025 близько 18:40 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , маючи в наявності нарізну вогнепальну зброю автомат з магазином системи Калашникова «АКМС», із серійним номером « НОМЕР_1 », 1986 р.в., калібру 7,62 мм (7,62х39мм), промислового виготовлення, який придатний до стрільби та бойові припаси, а саме: 7 (сім) бойових патронів, калібру 7,62 мм (7,62х39мм), зразка 1943 р.н., промислового виготовлення, які придатні до стрільби, умисно, без передбаченого законом дозволу незаконно збули їх ОСОБА_8 , (анкетні дані змінено), за що отримали від останнього грошові кошти у сумі 41 800 грн.
Своїми незаконними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 порушили вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 (із змінами та доповненнями) та Інструкції «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 459 від 16.06.2020.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12024211040002098 від 02.09.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
06.08.2025 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/16254/25 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 04.10.2025 із визначенням розміру застави 242 240 гривень.
29.09.2025 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/19961/25 ОСОБА_4 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 27.11.2025 із визначенням розміру застави 242 240 гривень.
21.11.2025 до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців тобто до 06.02.2026.
Слідчий зазначає, що метою продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики зазначені у клопотанні є недоведеними, як і необгрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, для запобіганням цим ризикам. Також захисник зауважив, що розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2025 є непомірним для підозрюваного, оскільки він не працює та проживає із батьками, які з доходу отримують лише пенсію у незначному розмірі, при цьому мають проблеми із здоров'ям та потребують лікування.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024211040002098 від 02.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 06.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, зберіганні та збуті бойових припасів, вогнепальної зброї та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2025, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн та у випадку внесення ОСОБА_4 застави, покладено на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали встановлено до 09 год. 33 хв. 04.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.09.2025, продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , до 23 год. 59 хв. 27.11.2025.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 14.05.2025, 21.05.2025; висновок експерта за результатами проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/120-25/5467- БЛ від 03.06.2025; висновок експерта за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/6248- ВТХ від 05.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 27.05.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 07.07.2025; протокол огляду від 18.08.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 24.07.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою від 08.09.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.07.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
У зв'язку із закінченням 27.11.2025 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі слідчого судді про його застосування та продовження, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати і надалі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушення, за які законом передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк до семи років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і міру покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя вважає, що не перестав існувати ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема шляхом погрози він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, а з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, відтак на думку слідчого судді підозрюваний може чинити відповідний психологічний тиск, погрожувати фізичною розправою, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Так само, на думку слідчого судді ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають значення для кримінального провадження не зменшився, так як у матеріалах кримінального провадження містяться достеменні відомості про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, відтак могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Тому вони мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та існує ризик їх знищення, приховування, або спотворення. Водночас, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою створить умови для його безперешкодного отримає безперешкодний доступ до аккаунтів у мессенджерах та електронних поштових скриньках, хмарних сховищ, і вказаний вільний віддалений доступ до таких сервісів може бути використаний останнім для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування між учасниками скоєння кримінального правопорушення, тобто знищення важливих для кримінального провадження доказів, а відтак слідчий суддя вважає, що вказаний ризик продовжує існувати.
Окрім цього, слідчий суддя також вважає, що не перестав існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_4 не працює та законного доходу не отримує, а кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується останньомувчинялися з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_4 в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
Відтак слідчий суддя встановив, що ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінальних правопорушень та його роль у їх вчиненні, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.11.2025, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211040002098 від 02.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України до п'яти місяців, тобто до 06.01.2026.
На думку слідчого судді слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 слід задовольнити, продовживши ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 06.01.2026.
Водночас, згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2025 при застосуванні стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений в судовому засіданні майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 та те, що застава визначена ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2025 не була внесена підозрюваним, що свідчить про непомірність визначеної підозрюваному застави, слідчий суддя вважає за доцільне при продовженні строку тримання під вартою останнього зменшити визначений розмір застави до 121 120 грн, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігання встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Продовжити до 23 год. 59 хв. 06.01.2026 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454, призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » у кримінальному провадженні № 12024211040002098 від 02.09.2024 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.11.2025.
У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 06.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 , негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1