Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4655/25
Провадження №: 2/332/2874/25
25 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»/Товариство/позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість у розмірі 29 000,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. В обґрунтування позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначило, що між ним та відповідачем 31.03.2024 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1373-5292. Відповідно до умов Кредитного договоруКредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 4 500,00 грн, строк кредитування300 днів; дата повернення кредиту 24.01.2025; базовий період18 днів; знижена процентна ставка2,50 % на день; стандартна процентна ставка 2,50% на день, промо-ставка 1,75%. Окрім того, додатковою угодою № 1 від 04.04.2024 до договору про відкриття кредитної лінії № 1373-5292 від 31.03.2024кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1 300,00 грн. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом 14.07.2025 у нього виникла заборгованість за договором в сумі 48 426,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом 5 800,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 42 626,00 грн. Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 23 200,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 19 426,00 гривень. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 5 800,00 гривень та прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 23 200,00 гривень, що разом становить 29 000,00 гривень, та стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.
Ухвалою судді від 11.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; подав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідач в судові засідання 08.10.2025, 25.11.2025 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця реєстрації відповідача.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того, чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
У судовому засіданні встановлено, що 31.03.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1373-5292, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора «С6132». Згідно вказаного договору відповідач отримав кредит в розмірі 4 500,00 грн, строк кредитування 300 днів; базовий період 18 днів; знижена процентна ставка2,50% на день; стандартна процентна ставка 2,50% на день, промо-ставка 1,75% в день.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ«УКР КРЕДИТФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічнихі програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідачем 31.03.2024 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «А6132» підписані паспорт споживчого кредиту, у якому викладені умови кредитного договору, а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1373-5292.
04.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угод до договору про відкриття кредитної лінії № 1373-592 відповідно до п. 1 якого кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткового угоди:
Сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 4 500,00 грн;
Сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 393,75 грн. Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 300,00 грн. Додаткова угода була підписана електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора «А9643».
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4 500,00 та 1 300,00 грн. підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту № 1373-5292 від 31.03.2024 року. Крім того, перерахування коштів у сумі4 500,00 та 1 300,00 грн. від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на банківську карту відповідача через систему платежів LiqPay підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором від 31.03.2024 № 1373-5292, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості станом на 14.07.2025 року загальна заборгованість відповідача становить 48 426,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом 5 800,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 42 626,00 грн.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами 23 200,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 19 426,00 гривень.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3 ст. 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд констатує, що підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом кредитного договору від 31.03.2024 № 1373-5292, яким визначені порядок та умови надання кредиту, свідчить про те, що відповідач погодився та підтвердив, що ознайомлен і приймає умови кредитного договору (оферти), яка акцептована ним 31.03.2024 одноразовим ідентифікатором «С6132». Кредитний договір № 1373-5292 містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської картки, на яку перераховуватимуться грошові кошти. Також в даному кредитному договору визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Також до кредитного договору від 31.03.2024 № 1373-5292 додана таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка містить розмір суми кредиту, графік погашення кредиту, яка також підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С6132».
Ураховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Тому в силу вказаних вимог матеріального закону суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, наданий йому кредит в строк, передбачений кредитним договором, не повернув.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи ст. 13 ЦПК України, суд доходить переконання, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість станом на 14.07.2025 за кредитним договором від 31.03.2024 № 1373-5292 у розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень 00 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5 800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень 00 коп. та заборгованості за процентами у розмірі 23 200 (двадцять три тисячі двісті) гривень 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598;
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя У. В. Блажко