Справа №484/6618/25
Провадження №1-кс/484/969/25
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
30.11.2025 слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні №12025152110000947 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, який має базову середню освіту, не одружений, дітей не має, осіб на утриманні не має, інвалідності не має, проживає за адресою АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , раніше судимий:
-30.07.2014 вироком Первомайського міськрайонного суду за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком 2 роки;
-23.10.2014 вироком Арбузинського районного суду за ч.3 ст.186 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
-22.12.2020 вироком Арбузинського районного суду за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 9 місяців;
-07.05.2021 вироком Арбузинського районного суду за ч.3 ст.186 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років; 22.05.2024 звільнений на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково з невідбутим строком 9 місяців 21 день,
який підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
слідчого - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні №12025152110000947 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Підтримуючи клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, отже може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; перебуваючи на волі він може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків у вказаному кримінальному провадження з метою зміни їх показів; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор вказав, що застосувати більш м'які запобіжні заходи до підозрюваного неможливо, оскільки вони не забезпечать належної його поведінки.
Слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Вислухавши учасників процесу, суд дійшов такого висновку.
Застосування запобіжного заходу слідчим суддею здійснюється у порядку, передбаченому ст.194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання. Відповідно до вимог цієї статті, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор; і недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з вимогами ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 внесені відомості за №12025152110000947 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України. У вчинені вказаного злочину підозрюється ОСОБА_5 . Зокрема, він підозрюється в тому, що, будучи військовослужбовцем по мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 28.11.2025 приблизно о 01:30, пошкодивши шибку у вікні, незаконно проник до домоволодіння ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 . Далі, діючи протиправно, незаконно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, здійснив напад та застосував небезпечне для життя фізичне насильство та погрози фізичною розправою відносно ОСОБА_7 , яке супроводжувалось вимаганням грошових коштів, які він бажав звернути на свою користь, та у подальшому ОСОБА_5 відкрито заволодів грошовими коштами потерпілої в розмірі 1000 грн 00 коп. та мобільним телефоном марки «Сігма» вартістю 799 грн 00 коп. , спричинивши їй матеріальний збиток на суму 1799 грн 00 коп.
Підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні такими доказами: протоколами прийняття заяви від потерпілої, її допиту, допиту свідків, огляду місця події. Обґрунтованість підозри підозрюваний та його захисник не оспорювали.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, отже, розуміючи наслідки вчиненого підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, будучи обізнаним про місця проживання свідків у кримінальному провадженні, перебуваючи на свободі матиме можливість впливати на останніх з метою схилення їх до дачі завідомо неправдивих показів, чим буде перешкоджати встановленню істини у справі, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Підозрюваний самовільно залишив місце служби, отже офіційного доходу не має, тобто, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Крім того, підозрюваний не одружений, дітей не має. Вказане свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків. Крім того, підозрюваний самовільно залишив місце служби.
Отже, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні. При цьому, слід зазначити, що ризик це не визначена подія, та по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства, суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до підозрюваного будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Обставини, передбачені ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлені.
Отже, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним той факт, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зникли та продовжують існувати.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, поєднаного із насильством, суд вважає, що зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки застосування застави у даному випадку не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком на 60 днів починаючи з моменту його затримання терміном до 26.01.2026 до 16:05.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1