Справа № 183/111/25
№ 2/183/4048/25
19 листопада 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання права власності на квартиру,-
У січні 2025 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом у якому просять припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності на вищезазначену квартиру, по 1/3 частині за кожним позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що у 1997 році вони оформили право власності на квартиру, розташовану за вищевказаною адресою. Право власності було зареєстровано в Сєвєродонецькому БТІ. З метою реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачі звернулися до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права було відмовлено у зв'язку неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території. Тому позивачі змушені звернутися до суду та просять задовольнити їх позов.
Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачам. Постановою Дніпровського апеляційного суду вказану ухвалу скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 11.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.09.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачі та їх представник - адвокат Чупілко М.В. у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у яких підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, не заперечували про ти заочного розгляду справи.
Представник відповідача - Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Представник відповідача - ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в порядку п.19 Перехідних положень ЦПК України, ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, засобами поштового зв'язку надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
17 червня 1997 року ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» видано свідоцтво №103 про право власності на житло, згідно з яким квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Свідоцтво видане згідно з розпорядження (наказом) №103 від 17.06.1997.
На підставі зазначеного свідоцтва право власності позивачів на вищезазначену квартиру зареєстровано у БТІ м.Сєвєродонецька Луганської області, записано у реєстрову книгу за реєстровим №701 від 27.06.1997 (а.с.60) .
Технічним паспортом на квартиру, у якому наявні посилання на документ про право власності, також підтверджується, що співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 є позивачі по справі (а.с.61-62).
Оригінал свідоцтва про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру знаходяться у позивачів, на виконання ухвали суду про відкриття провадження, суду надано нотаріально посвідчені копії цих правовстановлюючих документів.
Копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтверджується, що вони зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ; на даний час усі позивачі є внутрішньо переміщеними особами (а.с.74,75,76).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №76304237 від 27.11.2024 позивачам відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що на запит державного реєстратора отримано інформацію про те, що територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є окупованою, БТІ не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію на запити державних реєстраторів про зареєстровані права власності до 01 січня 2013 року (а.с.69).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м.Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на спірну квартиру.
Зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації у державного реєстратора немає можливості, оскільки м.Сіверськодонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1-3 ст. 370 ЦПК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.364 ЦК України установлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Як установлено судом, у свідоцтві про право власності на житло не визначено частки у праві власності. Троє співвласників заявили вимоги про визнання за кожним з них по 1/3 частці на квартиру, про існування домовленості між позивачами щодо відступлення від рівності часток у праві спільної сумісної власності не повідомляли. Відтак, заявлення позовних вимог про визнання права власності на частку квартири - по 1/3 за кожним з трьох співвласників, не суперечить вищезазначеним вимогам цивільного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Позивачами право власності набуте у 1997 році. Надані суду свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру, видані та посвідчені органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачів на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м.Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує їх права власності, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, з доводами позивачів про те, що ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" є співвідповідачем у справі суд не погоджується. Позивачі свою позицію щодо цього відповідача обґрунтовують тією обставиною, що вказана юридична особа була балансоутримувачем вказаного нерухомого майна на момент передачі їм квартири у власність. Проте такі доводи суперечать установленим судом обставинам та є помилковими з точки зору характеру спірних правовідносин та їх суб'єктного складу, оскільки після набуття позивачами права приватної спільної сумісної власності, будь-який правовий зв'язок між ТОВ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" та спірною квартирою припинив своє існування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
В частині позовних вимог до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод" - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ;
позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ;
позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, 32;
відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецький приладобудівний завод», ЄДРПОУ 05744350, адреса: 93400, Луганська область, м.Сіверськодонецьк, вул.Новікова, 2;
третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 04057287, адреса: 39600, м.Кременчук, вул.Ігоря Сердюка, 27.
Повне судове рішення складено і підписано 19 листопада 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.