Єдиний унікальний номер 201/9668/25
Номер провадження2/205/6218/25
01 грудня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від спільного шлюбу у сторін народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З березня 2022 року шлюбні відносини між ними фактично припинились, спільного господарства не ведуть. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб укладений між сторонами.
27 жовтня 2025 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра залишено без руху вищевказану позовну заяву з наданням позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунені 03 листопада 2025 року.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ОСОБА_5 сформувала в системі «Електронний суд» заяву в якій просила розглядати справу без її участі та без участі позивача, задовольнивши в повному обсязі позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідач надав суду заяву в якій визнав позовні вимоги, просив позов задовольнити та проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що 19 вересня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 450 (а. с. 51).
Від подружнього життя сторони мають дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 452, та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1465 (а.с.52-53).
Подружжя спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, мають бажання розірвати шлюб, при цьому суд враховує позицію відповідача, який у межах розгляду цієї справи визнав позов, не заперечує факт припинення сімейно-шлюбних відносин між подружжям.
З урахуванням вказаних позивачем обставин, судом встановлено, що збереження шлюбу між сторонами буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не має.
Таким чином, суд вважає що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач після одруження прізвище не змінювала, а тому їй залишається прізвище « ОСОБА_6 ».
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір, але в своїй позовній заяві, поданій до суду не зазначила, що бажає стягувати сплачений судовий збір з відповідача, тому судовий збір з відповідача не підлягає стягненню.
Керуючись ст. ст. 7, 110, 111, 112, 113, 115, 153, 157 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 вересня 2008 року у Кіровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідний актовий запис №450, в якому є двоє дітей - розірвати.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу надалі залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко