Справа № 203/6033/25
1-кс/0203/5230/2025
27 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.332 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження №42025042030000122,-
СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025042030000122, відомості за яким внесено до ЄРДР 13.08.2025 року з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.332 КК України.
28.08.2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.332 КК України, за фактом незакінченого замаху на сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України, порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 29.08.2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26.10.2025 року включно, з визначення застави в розмірі 242240 грн та, в разі її внесення, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Постановою прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025042030000122 було продовжено до трьох місяців, до 28.11.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.10.2025 року було продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28.11.2025 року включно, зменшено розмір застави до 181680 грн.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.11.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до пяти місяців, до 28.01.2026 року включно.
В наданому клопотанні прокурор просив продовжити строк застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 181680 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання з підстав, наведених у поданих письмових запереченнях, зокрема, посилаючись на час перебування підозрюваного під вартою, зволікання органу досудового розслідування із своєчасним проведенням слідчих та вчиненням процесуальних дій, необгрунтованість підозри та недоведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши учасників та дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.197 КПК України встановлено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим та його захисником не надані.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув'язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення. При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, питання остаточної кваліфікації дій, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення відповідного злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року, по якій суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що останні в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.332 КК України та про обгрунтовану причетність до його вчинення ОСОБА_5 , оцінка чому надавалась слідчим суддею і при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року Європейського суду з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таки ризики суттєво збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави, особистого зобов'язання та поруки.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 9-ти років.
Останній офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів. Підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисних мотивів.
Вказані обставини, усвідомлення підозрюваним можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, а також, що висунута йому підозра грунтується у т.ч. на показах свідка ОСОБА_6 , дані про якого відомі підозрюваному та містяться в матеріалах клопотання, в своїй сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідка у кримінальному провадженні з метою зміни ним змісту та обсягу своїх свідчень, які він буде надавати під час досудового розслідування та в суді; вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень з корисних мотивів.
При встановленні наявності ризику впливу на вже допитаних свідків, слідчий суддя також враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях осіб, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Тому, ризики впливу на свідків існують не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які враховувались при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, на теперішній час не втратили своєї актуальності та не зменшились.
Стосовно посилань підозрюваного на наявність в нього дружини, неповнолітньої дитини, непрацездатних батьків, слідчий суддя враховує, що вказані обставини не стали стримуючим фактором при вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та не зменшують наявних ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В зв'язку з вищенаведеним, продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню зазначеним вище ризикам та належному виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини що стосується порушення, ст.5, п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв'язку з надмірно тривалим триманням підозрюваних, обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст.91 КПК України. Слідчі дій проводяться та процесуальні рішення приймаються без зайвих зволікань та своєчасно.
Продовження строку досудового розслідування було зумовлено, окрім іншого, необхідністю розсекречення та долучення матеріалів за результатами проведення НСРД; проведення та отримання висновків призначених у кримінальному провадженні судових експертиз, проведення яких потребує значного часу.
Таким чином, на теперішній час існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, в зв'язку із цим, для досягнення завдань кримінального провадження продовження строку тримання підозрюваного під вартою є доцільним.
Застосування до підозрюваного біль м'якого запобіжного заходу запобіжного заходу за обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, даних про його особу, наявних ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі запобіганню цим ризиками та належну процесуального поведінку підозрюваного.
З урахуванням наведеного, клопотанні слідчого слід задовольнити, продовживши підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2026 року включно, з залишенням раніше визначеного розміру застави в сумі 181680 грн. та, в разі її внесення, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,176-178,182,183,193,194,199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28 січня 2026 року включно, із визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 181680 грн.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного на строк до 28 січня 2026 року включно наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-не відлучатись за межі м.Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні у позапроцесуальний спосіб щодо обставин цього провадження;
-здати до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено 28 листопада 2025 року о 14-45 г.
Слідчий суддя ОСОБА_1