Справа № 946/3689/25
Провадження № 2-а/946/124/25
27 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат в сумі 605, 60 грн., мотивуючи тим, що 11.10.2024 будучи зупиненим працівником прикордонної служби на блок посту біля с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району, він пред'явив документи, які посвідчують особу громадянина України, а саме паспорт громадянина України. Далі, позивач повідомив працівнику прикордонної служби свій маршрут руху у бік с. Приморське Ізмаїльського району. Також, ОСОБА_1 було повідомлено, що спільно зі своєю дружиною вони займаються приватним бізнесом, а саме продажем продуктів харчування у с. Приморське Ізмаїльського району та пересування через блок пост пов'язане із перевезення товару до магазину. Крім того, було повідомлено та представлено усі необхідні обліково-військові документи. Разом з цим, працівником прикордонної служби було повідомлено, що ОСОБА_1 має намір незаконно перетнути Державний кордон у бік Румунії та відносно останнього буде складено адміністративний протокол, а також те, що у нього відсутній дозвіл Прикордонної служби на перебування у прикордонній смузі. Заперечуючи про намір незаконного перетину Державного кордону, ОСОБА_1 пояснив, що у нього будь-якого наміру перетинати кордон не має, оскільки він працює спільно з дружиною, утримує свою родину. Крім того, ОСОБА_1 має в наявності військово-обліковий документ та довідку про наявність відстрочки від призову та мобілізації. Також відсутні докази, що позивач отримував постанову про накладання адміністративного стягнення у прикордонному загоні. Відомості у постанові про накладання адміністративного стягнення № 178026 від 11.10.2024 про те, що позивач відмовився від підпису у присутності двох понятих не відповідають дійсності, оскільки жодних постанов у його присутності не складалось, позивача для складання постанови та протоколу ніхто не викликав, для підписання не пред'являлись. Належних та допустимих доказів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, окрім протоколу та постанови немає.
В судове засідання від 27.11.2025 року позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У заяві від 27.11.2025 року позивач зазначив, що 11.10.2024 року виїхав з місця проживання у АДРЕСА_1 до с. Приморське Ізмаїльського району по автодорозі Т-1607, Ізмаїл - Кілія - Вілкове, на цієї автодорозі був блокпост де його зупинив прикордонний наряд.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав заяву від 14.10.2025 року про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що 11.10.2024 о 17:05 старшим майстер-сержантом ОСОБА_2 , який ніс службу в прикордонному наряді «Контрольний пост» спільно з військовослужбовцями Національної гвардії України, в районі прикордонного знаку № 1381 на відстані близько 600 метрів від лінії державного кордону було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача. На підставі ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» прикордонним нарядом після представлення, водієві було запропоновано показати документ, який посвідчує його особу, військово-обліковий документ та дозвіл відповідного органу Державної прикордонної служби на перебування в прикордонній смузі, на підставі пункту 7 Положення про прикордонний режим. Але водій транспортного засобу категорично відмовився виконувати законні вимоги військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Старшим майстер- сержантом ОСОБА_2 неодноразово позивачеві було роз'яснено підстави та законність вимог військовослужбовця, а також повторно запропоновано пред'явити запитувані документи. Натомість позивач знову категорично відмовився виконати законні вимоги щодо пред'явлення військово- облікового документу та дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, чим здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону. Водієві було роз'яснено, що він своїми діями вчиняє адміністративне правопорушення передбачене статтею 185- 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не зважаючи на це позивач продовжував вести себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою на адресу старшого майстер-сержанта ОСОБА_3 , явно демонструючи поведінкою свою зверхність над військовослужбовцями, та відсутність бажання виконувати вимоги законодавства України, що підтверджується записом з нагрудної відеокамери військовослужбовця. Враховуючи вищевикладене старшим майстер-сержантом ОСОБА_2 відносно позивача було складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 202 КУпАП та ч. 1 ст. 185- 10 КУпАП. Під час складання адміністративних матеріалів було встановлено, що у позивача наявні військово-облікові документи, але відсутній дозвіл на в'їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу особа має право звернутися до відповідного органу Державної прикордонної служби. До позивача було доведено ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також доведено зміст протоколів у присутності двох свідків. Але позивач відмовився від надання будь-яких пояснень, підписів в протоколі та отримання копій у присутності двох свідків, які зазначені в протоколах. Також позивачу було доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП відбудеться 11.10.2024 о 18:00 на відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». О 18:00 11.10.2024 на відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим зміни прикордонних нарядів майстер-сержантом ОСОБА_4 за наявними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом майстер- сержанта ОСОБА_3 , встановленням факту відсутності у позивача дозволу на в'їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 178026 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Зміст постанови було доведено до позивача у присутності двох свідків, але позивач відмовився від підпису постанови у присутності двох свідків, про що зроблено запис в постанові.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2025 року були визнані поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11.10.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що старшим інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу моніторингу обстановки ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 263441 від 11.10.2024 року відносно ОСОБА_1 з якого вбачається, що б/п Стара Некрасівка 30 км. Кислицького рукава річки Дунай 11.10.2024 року о 17 год. 05 хв. на відстані близько 200 м. від прикордонного знаку 1381 від державного кордону близько 600 м. ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який порушив прикордонний режим, а саме перебував в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу органу Державної прикордонної служби, чим порушив вимоги п. 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року «Про прикордонний режим» тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Старшим зміни прикордонних нарядів інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником групи ІПС майстер - сержантом ОСОБА_4 була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
З вищезазначеної постанови вбачається, що 11.10.2024 року о 17 год. 05 хв. на блокпосту «Стара Некрасівка» 30 км. Кислицького рукава річки Дунай, на відстані близько 200 м. від прикордонного знаку 1381, 600 м. від лінії державного кордону України, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який порушив прикордонний режим, а саме перебував в межах прикордонної смуги без дозволу відповідного органу ДПСУ у визначеній зоні відповідальності, чим порушив вимоги п. 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 «Про прикордонний режим» від 27.07.1998 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 202 КУпАП настає за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Згідно п. 7. Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 року № 1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності рішення старшого прикордонних нарядів, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт, що позивач безпідставно перебував в межах прикордонної смуги.
Згідно ч. 2 ст. 222-1 КУпАП від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;
інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.
При цьому, представником відповідача не було надано доказів, що старший зміни прикордонних нарядів інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник групи ІПС майстер - сержант ОСОБА_6 є відповідною посадовою особою уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно п. 47. Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 року № 1147, право на в'їзд, перебування і пропуск у прикордонну смугу без дозволу мають: особи, рух яких починається та закінчується за межами прикордонної смуги, що рухаються автомобільним транспортом автомобільними дорогами загального користування державного значення, залізничним транспортом залізничними шляхами сполучення, частина яких проходить по ділянках місцевості, де встановлено прикордонну смугу, без виконання зупинок, виходу на залізничних станціях у прикордонній смузі.
На підставі підпункту 3 пункту 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 року № 1147, прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
У заяві від 27.11.2025 року позивач зазначив, що 11.10.2024 року виїхав з місця проживання у м. Ізмаїлі, вул. Трипольського, 3 до с. Приморське Ізмаїльського району по автодорозі Т-1607, Ізмаїл - Кілія - Вілкове, на цієї автодорозі був блокпост де його зупинив прикордонний наряд.
Таким чином, позивач почав свій рух із населеного пункту і їхав в інший населений пункт, при цьому населені пункти не включаються до прикордонної смуги.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 11.10.2024 року о 17 год. 05 хв. на блокпосту «Стара Некрасівка» 30 км. Кислицького рукава річки Дунай, було виявлено ОСОБА_1 .
З відеозапису доданого представником відповідача до відзиву вбачається, як позивач перебуваючи в автомобілі, сперечається із співробітником Державної прикордонної служби, при цьому було надано не повне відео події, а тільки фрагмент, що позбавляє суд можливості дослідити процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення та порядок сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За даними Google Maps, через село Стара Некрасівка Ізмаїльського району проходить автомобільна дорога Ізмаїл - Кілія - Вилкове (Т-16-07) і блокпост «Стара Некрасівка» розташований саме на цієї автомобільній дорозі.
З Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою КМУ від 15.12.2023 року № 1318, вбачається, що автомобільна дорога Ізмаїл - Кілія - Вилкове (Т-16-07) є територіальною автомобільною дорогою, яка входить до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення.
Таким чином, позивач розпочавши рух в м. Ізмаїлі і рухаючись по автомобільній дорозі загального користуванні до населеного пункту Приморське Ізмаїльського району, не потребував дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби для перебування у прикордонній смузі.
За таких обставин, суд вважає, щостарший зміни прикордонних нарядів інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник групи ІПС майстер - сержант ОСОБА_6 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, стосовно позивача, не з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та протиправно прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11.10.2024 року.
Враховуючи, що представником військової частини НОМЕР_1 не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України.
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП- НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову старшого зміни прикордонних нарядів інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника групи ІПС майстер - сержанта ОСОБА_7 про накладення адміністративного стягнення № 178026 від 11 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 27 листопада 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар