Справа № 386/2047/25
Провадження № 2/386/837/25
27 листопада 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження,з викликом сторін цивільну справу за позовом адвоката Сигляка Володимира Анатолійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до фермерського господарства «Колос», про розірвання договору оренди землі,
Адвокат Сигляк Володимир Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 29.10.2025 звернувся до суду з позовною заявою до фермерського господарства «Колос», про розірвання договору оренди землі.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 22364 виданого 29.12.1999 року, позивач є власником земельної ділянки 3521487300:02:000:0367, площею 4,5098 га, для ведення особистого селянського виробництва, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області.
25 червня 2013 року позивач та ФГ «Колос» (відповідач) уклали між собою договір оренди належної позивачу земельної ділянки, право оренди зареєстроване державним реєстратором Реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник Оксаною Михайлівною, 21.07.2013 року, номер запису про інше речове право 1745952.
За зазначеним вище договором оренди, право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 10 (десять) років.
03 квітня 2017 року, позивач та відповідач уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25 червня 2013 року, яким термін дії зазначеного договору було продовжено до 31.12.2028 року.
Представник позивача зазначив, що відповідач станом не день звернення до суду позивача з позовною заявою не сплатив позивачу орендну плату за 2022-2024 роки.
Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік 20 січня 2024 року, за 2024 рік 20 січня 2025 року (п. 11 договору).
Несплата відповідачем орендної плати за 3 роки у строки встановленні договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов'язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі .
Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.10.2025 року, № 2289/290-25, в розрізі з 2022 по 2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:0367 за 2022 рік становить - 136360 гривень 72 копійки, за 2023 рік - 149996 гривень 79 копійки, за 2024 рік - 157646 гривень 63 копійки.
Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає: За 2022 рік: 136360,72 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2022 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 6818,36, грн. (сума заборгованості за 2022 рік); За 2023 рік: 149996,79 (розмір нормативної грошової оцінки за 2023 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 7500,00 грн. (сума заборгованості за 2023 рік). За 2024 рік: 157646,63 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2024 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 7882,33 грн. (сума заборгованості за 2024 рік).
Враховуючи вищезазначене сума заборгованості за договором оренди станом на день подання позовної заяви складає: 22200,69 гривень.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив розірвати Договір оренди земельної ділянки, який укладено 25.06.2013 між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Колос», право оренди зареєстроване державним реєстратором Реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник Оксаною Михайлівною, 21.07.2013 року, номер запису про інше речове право 1745952, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засіданні позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не заявився, до суду повернулась судова повістка з відміткою про невручення, саме: «адресат відсутній», з підстав чого суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав.
За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи визнання відповідачами позовних вимог та не подання до суду відзивів на позов, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 22364 виданого 29.12.1999 року, позивач є власником земельної ділянки 3521487300:02:000:0367, площею 4,5098 га, для ведення особистого селянського виробництва, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області.
25 червня 2013 року позивач та ФГ «Колос» (відповідач) уклали між собою договір оренди належної позивачу земельної ділянки, право оренди зареєстроване державним реєстратором Реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник Оксаною Михайлівною, 21.07.2013 року, номер запису про інше речове право 1745952.
За зазначеним вище договором оренди, право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 10 (десять) років.
03 квітня 2017 року, позивач та відповідач уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25 червня 2013 року, яким термін дії зазначеного договору було продовжено до 31.12.2028 року.
Відповідно до п.п. 11, 12, 28, 30 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі, у такі строки: у грошовій формі 1 раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, тобто за кожен звітний рік до 20 січня наступного року що слідує за звітним (грошова формі). У натуральній формі орендна плата має бути сплачена до 20 числа останнього у звітному році місяця.
Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік - 20 січня 2024 року, за 2024 рік - 20 січня 2025 року (п. 11 договору).
Пунктом 30 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату, а пунктом 28 право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно внесення орендної плати.
Відповідно до інформаційної довідки відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.10.2025 року, № 2289/290-25, в розрізі з 2022 по 2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:0367 за 2022 рік становить - 136360 гривень 72 копійки, за 2023 рік - 149996 гривень 79 копійки, за 2024 рік - 157646 гривень 63 копійки.
Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає:
За 2022 рік: 136360,72 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2022 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 6818,36, грн. (сума заборгованості за 2022 рік);
За 2023 рік: 149996,79 (розмір нормативної грошової оцінки за 2023 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 7500,00 грн. (сума заборгованості за 2023 рік).
За 2024 рік: 157646,63 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2024 рік) Х 5 % (п. 12 договору оренди) = 7882,33 грн. (сума заборгованості за 2024 рік).
Загальна сума заборгованості складає: 22200,69 гривень.
Будь-яких відомостей про сплату орендної плати відповідачем не надано.
Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування землею.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Як встановлено судом відповідачем не виплачена орендна плата позивачу за 3 роки.
Пунктом 38 Договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові ВС у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань».
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що "як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці".
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона». Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення
Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, за 2022, 2023, 2024 роки своєчасно не виплачена, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.
Відтак суд дійшов висновку про необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.06.2013.
Як вбачається з наданої квитанції від 27.10.2025 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., а тому підлягає відшкодуванню відповідачами.
Керуючись ст. 3,4 10, 12, 13, 60, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди землі, кадастровий номер 3521487300:02:000:0367, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Колос" 26 червня 2013 року, зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник Оксаною Михайлівною, 21.07.2013 року, номер запису про інше речове право: 1689085.
Стягнути з фермерського господарства «Колос» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 . код ЄДРПОУ: 13756082. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гут Ю. О.