14 липня 2025 року м. Київ
Справа № 752/24833/24
Провадження: № 33/824/1184/2025
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка Сергія Вікторовича
на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, винесену під головуванням судді Бондаренко Г. В.
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2ст.130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення:
за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,
за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб зпозбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки з оплатним вилученням транспортного засобу «ВМW» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому праві власності,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років з оплатним вилученням транспортного засобу «ВМW» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності
Згідно ст. 36 КУпАП шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки з оплатним вилученням транспортного засобу «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в частині передачі права керування особі, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та бувзупинений працівниками патрульної поліції. Відеозапис, наявний в матеріалах справи, не розкриває суті правопорушення ОСОБА_1 , як і подані до суду матеріали проваджень щодо адміністративних правопорушень.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С. В. підтримав подану апеляційну скаргу. Повідомив, що постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року, на підставі якої було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП, було скасовано. Просив апеляційну скаргузадовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Надав суду пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, категорично стверджуючи, що за кермом автомобіля перебував самеОСОБА_1 , який і скоїв дорожньо-транспортну пригоду.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С. В., дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в спрквах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.1' ;
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП визначено, що повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємноввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №855610, ОСОБА_1 30.10.2024 року о 14 годині 26 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 74, повторно, протягом року відповідно до постанови ЕНА №226239 від 29.05.2024 року, керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Заперечень у графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті правопорушень» не зазначено.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій.?
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2262239, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП,
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали та додані подокументуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Доводи скаржника про те, що вказана постанова серії ЕНА №262239 оскаржується в адміністративному суді, оцінюється критично, оскільки на підтвердження цих обставин захисником Харченком С. В. надано лише копію позовної заяви. Однак жодних відомостей про рух справи (ухвали про відкриття провадження у справі, про призначення або ж судового рішення за результатами розгляду справи) захисником не надано.
Щодо протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124, ст. 122-4КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №162508, ОСОБА_1 30.10.2024 року о 14 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Протасів Яр, буд. 39, керуючи транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, зупинився на смузі зустрічного руху та під час початку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 11.4613.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 6162515 ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.10 (а) ПДР України, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди за його участі, яка мала місце 30.10.2024 року о 14 год. 19хв. в м. Києві по вул. Протасів Яр, буд. 39, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУПАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою пригоди до нього. Схема місця ДТП підписана учасниками даної пригоди без будь-яких зауважень.
У письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що почув звук гальмування автомобіля, а потім побачив авто, яке на великій швидкості втратило керування та пішло в некерований занос, виїхавши на зустрічну смугу, врізалось в автомобіль HyundaiTucson сірого кольору. Після зіткнення автомобіль «BMW» поїхав з місця ДТП у напрямку вул. Миколи Грінченка.
3 письмових пояснень ОСОБА_2 убачається, що, він, побачив як автомобіль «BMW» червоного кольору, за кермом якого був чоловік з овальною формою обличчя, короткою стрижкою каштанового кольору волосся, в шкіряній куртці коричневого кольору та темно-синій кофті з написом світлого кольору, здійснив маневр. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, пересікши подвійну суцільну лінію, де здійснив декілька розворотів, так званий «дріфт», на секунду зупинився біля бордюру на зустрічній смузі руху. Побачив, що авто «BMW» швидко почало рух в бік його авто,внаслідок чого відбулось зіткнення, а саме автомобіль «BMW»вдаривавтомобіль під його керуванням в праву задню частину, від удару належний йому автомобіль розвернуло і авто зупинилось, перегородивши дорогу, автомобіль «BMW» на швидкості залишив місце пригоди. Серед пошкоджених частин автомобіля на дорозі залишився номерний знак автомобіля «BMW». Свідками дорожньо-транспортної пригоди були працівники автосалону ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Аналогічні пояснення ОСОБА_2 надав і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Пунктом 13.3 ПДР передбачено, під час обгону, випередження, об?їзду перешкоди чи зустрічного роз?їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Аналіз вищезазначених норм Правил дорожнього руху України дозволяє зробити висновок, що водієві транспортного засобу, який хоче здійснити обгон, випередження на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху в бік дороги.
Враховуючи пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, пояснення працівників поліції, схему місця ДТП, характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобілів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що водієм ОСОБА_1 не дотримано п. 10.1, 11.4, 13-3 Правил дорожнього руху, адже він, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, зупинився на смузі зустрічного руху та під час початку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався бічного інтервалу в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілями отримано механічні пошкодження.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки наявні у справі докази є належними, допустимими та достатніми для висновку про вчинення ним правопорушення. При цьому, суд зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних нових чи обгрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції або ставили під сумнів правильність оцінки наявних доказів. Зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та взаємодоповнюючими, а тому підстав для невизнання їх допустимими чи неналежними суд апеляційної інстанції не вбачає. Отже, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення грунтується на всебічному, повному та об?єктивномудосліджені доказів і відповідає вимогам закону.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №162477 від 30.10.2024 року.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб зпозбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатнимвилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За. змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівниками поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп?яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9 А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов?язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення з водив транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває У ЄБАМ) наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров?я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (даліСуд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дід спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким в49 потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність, та виконувати додаткові обов?язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов?язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №62477 ОСОБА_1 30.10.2024 року о 14 год. 26 хв. в м. Києві по вул. Антоновича. 14,керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: сильний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалась. Від проходження огляду на стан алкогольногосп?яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що від надання пояснень водій відмовився.
Окрім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 жовтня 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп?яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів порушення мови.
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП 30 жовтня 2024року щодо ОСОБА_1 .
Відеозаписи були досліджені судом апеляційної інстанції.
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції наздогнали автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .. Під переслідування автомобіля порушника, працівниками поліції повідомляється, що водій (як в подальшому було встановлено ОСОБА_1 ) пересів з сидіння для водія на місце для пасажира. Також було зафіксовано, що водій на місці зупинки відмовлявся надавати документи, а згодом його пасажир ОСОБА_6 повідомив працівникам поліції про те, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, в?їхав у відбійник. Працівниками патрульної поліції було запропоновано ОСОБА_1 декілька разів пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою приладу «Drager» або ж проїхати до медичного закладу. Однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови, які виявлені працівниками поліції 30 жовтня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п. п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп?яніння в найближчому закладі охорони здоров?я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду визначають наявність в діях ознак складу адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 162477, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп?яніння відмовився. Вказана подія зафіксована на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Відповідно до довідки щодо проведених заходів з встановлення ознак повторності вчиненого адміністративного правопорушення, убачається, що ОСОБА_1 28 травня 2024 року було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУПАП. Постановою Солом?янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП ,та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн з позбавлення прав керування транспортним засобом строком на трироки.
Під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, стороною захисту надано постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 про скасування постанови судді Солом?янського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на встановлені апеляційним судом обставини дії ОСОБА_1 за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння 30 жовтня 2024 мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу вплив зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку про зміну постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 25 КУпАП оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, такі додаткові адміністративні стягнення.
Відповідно до положень статті 33 КУПАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132 - 2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані режимі фотозйомки (відеозапису). встановлюються статями 279 - 1-279 - 8 цього Кодексу.
Статтею 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушення.
Враховуючи санкції ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність змінити накладене судом першої інстанціїстягнення, та застосувати адміністративне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років з оплатним вилученням транспортного засобу марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить правопорушнику на праві власності, як це передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Застосування зазначеного стягнення відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також цілям адміністративного провадження - вихованню особи у дусі дотримання законів, запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміні постанови суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 130, ст.124, ст. 122-4 КУПАП.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 -адвоката Харченка Сергія Вікторовича задовольнити частково.
Змінити постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
На підставі ч. 9 ст. 294 та ст. 36 КУпАП змінити накладене стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років з оплатним вилученням транспортного засобу марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома