Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/14589/2025
28 листопада 2025 року місто Київ
справа №367/7901/25
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,
суддів Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2025 року про повернення заяви, постановлену під головуванням судді Горбачової Ю.В., у справі за заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, заінтересовані особи: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_1 про оголошення особи померлим,-
У липні 2025 року заявник звернувся до Ірпінського міського суду Київської областіз заявою, в якій просив оголосити померлим солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2025 року заяву повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4. діє на підставі довіреності командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2024 року ОСОБА_3 , який діяв на підставі витягу з ЄДР від 03 листопада 2023 року, щодо Військової частини. Вищевказана довіреність оформлена та підписана за допомогою підсистеми «Електронний суд». Відповідно до тексту вказаної довіреності вона дійсна до моменту її скасування.
Вказував, що оскільки довіреність на ім'я ОСОБА_4 створена в підсистемі «Електронний суд» не містить у собі застереження щодо строку дії, то відповідно до ч.1 ст.247 ЦК України на день подання заяви і по теперішній час вона є чинною до її скасування керівником Військової частини.
Вважає, що твердження суду першої інстанції про відсутність у представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 повноваження на подання заяви та інших процесуальних документів є необґрунтованим та таким, що свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення заяви, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву, подану та підписану ОСОБА_4 на підставі довіреності у порядку передоручення, сформовану у системі «Електронний суд» 28 лютого 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виданої керівником ОСОБА_3 , суд першої інстанції, посилаючись на положення п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України виходив з того, що особа, яка підписала та подала до суду позовну заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах заявника не підтвердила, оскільки згідно відповіді №1556273 від 09 липня 2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зазначено іншу особу ОСОБА_5., а не ОСОБА_3 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 7 ст.177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.ч.1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 даної норми визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Апеляційний суд звертає увагу, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).
Згідно з п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З матеріалів заяви вбачається, що вона підписана в електронній формі, з використанням системи «Електронний суд» ОСОБА_4 08 липня 2025 року, як представником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На підтвердження повноважень подавати та підписувати від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заяву ОСОБА_4 до неї була долучена довіреність у порядку передоручення, сформована у системі «Електронний суд» 28 лютого 2024 року, згідно якої вказана довіреність видана ОСОБА_4 , керівником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 , який діє на підставі Витягу з ЄДР від 03 листопада 2023 року.
Довіреність видана з правом передоручення, дійсна до моменту її скасування.
До заяви також додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,сформованої у системі «Електронний суд» 03 листопада 2023 року, в якій зазначено ОСОБА_3 керівником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною, 27 липня 2023 року керівником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зазначено ОСОБА_3 , станом на 09 липня 2025 року керівником Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зазначено ОСОБА_5 .
Таким чином, на час видачі довіреності ОСОБА_4 - 28 лютого 2024 року у ОСОБА_3 були відповідні повноваження на видачу довіреності від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі №923/37/20.
Отже, представником заявника до заяви були додані документи, які підтверджують його повноваженняна подання та підписання від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заяви.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що повертаючи заяву, подану в порядку окремого провадження суд першої інстанції порушив норми процесуального права, чим фактично позбавив заявника права на доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу заявника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: