Справа № 761/31567/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6600/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
25 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю
представника скаржника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , який діє в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва, на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що зі змісту поданої заяви про злочин вбачається, що її доводи фактично зводяться до незгоди з ухваленим суддями рішенням під час здійснення ними правосуддя та відповідними процесуальними діями суддів. Орган досудового розслідування не є тим органом, який вправі надавати правову оцінку судовим рішенням і процесуальним діям суддів, оскільки це не може бути підставою для їх кримінальної відповідальності, а може бути лише підставою для застосування інших визначених законом заходів впливу на суддів, зокрема заходів дисциплінарного впливу. Слідчий суддя вказав, що відсутні підстави для зобов'язання уповноважених осіб ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник скаржника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його скаргу щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Вважає, що ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що заява про вчинене кримінальне правопорушення від 18.07.2025, подана Окружним адміністративним судом міста Києва до ДБР, містила усі необхідні дані та вагомі обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Вказує, що суд відмовив у задоволені скарги, всупереч вимогам ст. 303 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку представника скаржника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а відтак, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Колегією суддів встановлено, що 25.07.2025 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення суддями Львівського окружного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що доводи заяви про злочин фактично зводяться до незгоди з ухваленим суддями рішенням під час здійснення ними правосуддя та відповідними процесуальними діями суддів.
Отже, оскільки заява про злочин не містила в собі даних про склад кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР внесені не були.
З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки зміст як повідомлення про злочин так і апеляційної скарги свідчить, що заявник та його представник фактично висловлюють незгоду із прийнятим рішенням суду та діями суддів як суб'єктів повноважень, наданих законом.
За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , який діє в інтересах Окружного адміністративного суду м. Києва- залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя