Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12721/2025
25 листопада 2025року місто Київ
справа № 759/16934/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кравченка Ю.В., повний текст рішення складено 08 травня2025 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В серпні 2024 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 03 лютого 2021 року у розмірі 91087,48 гривень, з яких: 73101,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17986,10 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Вказував, що на підставі укладеного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку.
Зазначав, що 31 серпня 2023 року були проведені сім банківських переказів, в результаті яких з кредитної картки ОСОБА_1 були списані кредитні кошти на загальну суму 73 359,67 грн.
У процесі перевірки вказаних платіжних операцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановив, що типовий пристрій ОСОБА_1 перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в аккаунт Приват24; зазначені шахрайські дії здійснені ОСОБА_2 , у зв'язку з чим банк подав заяву до поліції; заява приєднана до кримінального провадження №12022041230000593 за ч.3 ст.190 КК України, в рамках якого ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою;
Позивач вважає, що ОСОБА_1 порушив пункти Умов і правил надання банківських послуг в частині збереження фінансової інформації, допустив використання платіжного засобу особами, які не мають на це права.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції усунувся від обов'язку надати оцінку доводам, поданих стороною позивача на противагу словам відповідача, а саме результатам службового розслідування щодо обставин вчинення спірних транзакцій.
Вказував, що надання відповідачем доступу третім особам до платіжних інструментів є наслідком необережності відповідача, як різновиду вини, яка проявилася в розголошенні облікових даних (паролю) як до Приват24, так і до фінансового номеру в оператора ПрАТ Київстар.
Зазначав, що відповідач не надав до суду жодних доказів щодо обставин втрати доступу до свого фінансового номеру, обмежившись лише зазначенням факту вчинення шахрайських дій.
Посилався на те, що з огляду входів в Приват24 за період 31 серпня 2023 року вбачається, що входи було здійснено як з нетипового пристрою, так і з типового пристрою відповідача.
Вказував, що є доведеним факт того, що два різні пристрої входять в Приват24 без зміни жодних даних, що вказує на той факт що ці два пристрої володіють однаковою інформацією щодо пароля і логіну. Враховуючи, що один з цих пристроїв є особистий телефон відповідача, даний факт беззаперечно вказує на розголошення відповідачем третім особам даних щодо свого паролю.
Зазначав, що о 31 серпня 2023 року о 17:53:13 було здійснено авторизацію у акаунті НОМЕР_1 додатку Приват24 саме з типового пристрою та ІР-адреси НОМЕР_1 21AB5C08-970F-4D56-AFFC-E67F1A77FEF8 31.08.23. PHONE IPHONE13,2 46.211.254.43 46,01168782 17:53:13 НОМЕР_1 29,68601146, тобто з особистого телефону відповідача, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Посилався на те, що за обставин порушення порядку надання доступу третім особам до платіжного засобу, відповідальність за протиправне використання такого засобу, його реквізитів і наслідки, які виникли в результаті такого використання, мають бути відшкодовані винними особами, а не покладено на банк.
Вказував, що судом не зазначена жодна норма закону відповідно до якої банк має нести відповідальність за протиправні дії третіх осіб, які шляхом зловживання довіри заволоділи коштами відповідача.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв утраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умови і правил, що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання Анкети-заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до п.1 анкети-заяви встановлені такі істотні умови договору «Кредитні картки»:
кредитодавець - товариство (підпункт 1.1. пункту 1 анкети-заяви);
тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000,00 гривень для карт «Універсальна», 75 000,00 гривень для карт «Універсальна Gold», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі (підпункт 1.2. пункту 1 анкети-заяви);
процентна ставка - 42,0 % річних для карт Універсальна, 40,8 % річних для карт «Універсальна Gold»; (підпункт 1.3. пункту 1 анкети-заяви);
повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту в такі строки і в таких розмірах:
в розмірі процентів, що підлягають сплаті за договором першого числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта;
шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для кого відкрито кредитну картку, до останнього числа календарного місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше, ніж 100 грн щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості (підпункт 1.4. пункту 1 анкети-заяви).
У розділі 4 анкети-заяви викладені Умови і правила станом на дату приєднання та їх підписання клієнтом. Підпунктів 1.1.72, 1.1.2.1.11, 2.1.4.7, 2.1.4.18, 2.1.4.48.1, 2.1.4.49.7, 2.1.4.49.8 Умови і Правила не містять.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім'я ОСОБА_1 , виданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 12 квітня 2024 року за № 0000003500173273, кредитний ліміт становив: з 03.02.2021 до 28.11.2022 - 1 000,00 грн.; з 28.11.2022 до 14.03.2023 - 6 000,00 грн; з 14.03.2023 до 12.06.2023 - 8 000,00 грн.; з 12.06.2023 до 06.07.2023 - 18 000,00 грн.; з 06.07.2023 до 05.12.2023 - 75 000,00 грн.; з 05.12.2023 - 0,00 грн.
З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 12 квітня 2024 року №0000003500166300 вбачається, що ОСОБА_1 були видані такі кредитні картки: «Універсальна», дата відкриття 03.02.2021, термін дії 07/24; карта «Універсальна», дата відкриття 31.08.2023, термін дії 07/27.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 03 лютого 2021 року, наданого позивачем, станом на 10 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 91087,48 грн., з яких: 73101,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17986,10 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно з випискою за договором №б/н за період з 03 лютого 2021 року до 12 квітня 2024 року баланс на початок періоду 0,00 грн., баланс на кінець періоду 01 квітня 2024 року - -91087,48 грн., усього витрат 150085,22 грн., усього надходжень 58997,74 грн. Станом на 31 серпня 2023 року баланс на картці 90,00 грн.
При цьому, з вказаної виписки вбачається, що 31 серпня 2023 року проведено 7 платіжних операцій на загальну суму 73359,67 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що ОСОБА_1 порушив пункти Умов і правил надання банківських послуг в частині збереження фінансової інформації, допустив використання платіжного засобу особами, які не мають на це права, а тому в результаті списання коштів з картки відповідача 31 серпня 2023 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 91087,48 грн., з яких: 73101,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17986,10 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що 31 серпня 2023 року під час відрядження з його банківської картки були здійснені незаконні транзакції на загальну суму 73269,67 грн. та взято кредит на оплату частинами в сумі 53499,00 грн. Зазначав, що перед списанням коштів шахраї заблокували його мобільний номер телефону та доступ до додатку Приват24, за першої нагоди він зв'язався з представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і повідомив про шахрайські дії. Вказував, що наступного дня він звернувся до відділення банку, де написав заяву про вчинення шахрайських дій і заблокував картку, того ж дня звернувся з електронним листом до кіберполіції із заявою про кримінальне правопорушення, а після повернення до міста Києва звернувся до Святошинського управління поліції із заявою про кримінальне правопорушення, на підставі якої було відкрите кримінальне провадження.
Як вбачається з висновку за результатами перевірки за службовою запискою Е.16.0.0.0/7-7351129, складеним АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 16 липня 2024 року (т.1 а.с. 82-113), банком було встановлено наступне:
- 31 серпня 2023 року о 16:44:15 зафіксовано заявку клієнта на блокування картки;
- 31 серпня 2023 року о 17:07:55 подано заявку на розблокування картки;
- 31 серпня 2023 року о 17:16:46 подано заявку на перевипуск картки;
- 31 серпня 2023 року о 17:18:50 було створено платіж, який банк заблокував до підтвердження клієнтом;
- 31 серпня 2023 року о 17:26:50 надійшов дзвінок з фінансового номера клієнта на номер 3700, у ході якого була пройдена ідентифікація через анкетні дані та процедура підтвердження платіжної операції;
- 31 серпня 2023 року о 17:53:13 була здійснена успішна авторизація в додатку Приват24 з типового пристрою та з використанням пароля; така авторизація є можливою внаслідок передачі третім особам даних для входу в Приват24;
- 31 серпня 2023 року типовий пристрій клієнта з SIM-карткою перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в його аккаунт Приват24; платіжні операції координувалися декількома особами дистанційно, оскільки після додавання картки в Google Pay, 31.08.2023 з 18:12:09 по 19:22:06 зафіксовані неуспішні спроби зняття готівки у місті Кропивницький.
Також перевіркою встановлено особу ОСОБА_2 , який здійснював шахрайські операції із заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів; дані про нього були передані до поліції.
Позивач вказував на те, що банком було направлено до поліції звернення від 20 грудня 2022 року вих. №Е.16.0.0.0/4-221220/6770 та заява банку була приєднана до кримінального провадження №12022041230000593 від 03 червня 2022 року відкритого за ч.3 ст.190 КК України відносно ОСОБА_2 .
Згідно з повідомленням Святошинського УП ГУНП України в місті Києві від 01.09.2023 року звернення ОСОБА_1 ID 316668 сформоване за допомогою вебресурсу cyberpolice.gov.ua 01.09.2023 року, зареєстроване до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення за №50797.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 , поданою 04.10.2023 року, відкрите кримінальне провадження №12023100080003862 від 05.10.2023 року за такими обставинами: у період часу з 17 год 29 хв по 18 год 52 хв 31.08.2023 року невідома особа здійснила незаконне списання коштів у сумі 128 000,00 грн., які знаходились на карті «ПРИВАТБАНК», що належить ОСОБА_1 .
З листа СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 02 грудня 2024 року вбачається, що кримінальне провадження №12022041230000593 від 16 березня 2023 року було об'єднано із матеріалами кримінального провадження №2022065400000508 від 12 квітня 2022 року до якого також було приєднано ще ряд кримінальних проваджень за скоєнням аналогічних кримінальних проваджень. 19 липня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №2022065400000508 закінчено та матеріали провадження з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України направлено до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У судовому засіданні суду першої інстанції були досліджені аудіозаписи телефонних розмов, які були надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вказані телефонні розмови також досліджені колегією суддів та встановлено, що:
- на аудіофайлі номер 0000003648761697 тривалістю 0 годин 01 хвилина 50 секунд, зафіксована телефонна розмова невстановленої особи та співробітниці банку про підтвердження платежу на іншу картку на суму 8000 грн. Для підтвердження платежу невстановлена особа повідомляє співробітниці банку своє прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження, адресу реєстрації ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , місце народження: місто Київ);
- на аудіофайлі номер 0000003648764639 тривалістю 0 годин 07 хвилин 53 секунди, зафіксована телефонна розмова невстановленої особи та співробітниці банку. Невстановлена особа повідомила, що картка Приватбанку і аккаунт в додатку Приват24 заблоковані, просить перевипустити картку. У ході розмови співробітниця банку пояснює невстановленій особі як отримати віртуальну картку, якщо аккаунт у Приват24 заблокований. Однією з умов отримання такої картки є надання фотографії клієнта з паспортом. Від надання такої фотографії невстановлена особа відмовилася;
- на аудіофайлі номер 0000003648763684 тривалістю 0 годин 01 хвилина 38 секунд, зафіксована телефонна розмова ОСОБА_1 та співробітника банку. У ході розмови ОСОБА_1 повідомляє про незаконне списання коштів з його картки і просить створити заявку на повернення коштів. Також ОСОБА_1 зазначає, що вчора повідомляв про шахрайство і заблокував картку. Зазначив, що знаходиться у відділенні банку і йому необхідна виписка про рух коштів по картці.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц, від 20 червня 2018 в справі №691/699/16-ц зазначено, що: встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та від 11 березня 2015 року №6-16цс15.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19 дійшов висновку, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 зазначено, що банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справі, що переглядається, встановлено, що заборгованість, яку просить позивач стягнути з відповідача виникла в результаті проведення 31 серпня 2023 року платіжних операцій з переказу кредитних коштів, ініційованих не відповідачем, а іншими особами. Відсутність іншої заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» представник позивача визнала в судовому засіданні суду першої інстанції.
При цьому, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для настання несприятливих наслідків для споживача.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до висновку розслідування АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановило, що до незаконного списання кредитних коштів причетна інша особа ( ОСОБА_2 ), що свідчить про здійснення платіжних операцій без фізичного використання платіжної картки.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що платіжна операція відбулася за розпорядженням ОСОБА_1 , позивачем надано не було.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як споживач діяв швидко та оперативно, вжив усіх визначених заходів, які передбачені в такому випадку щодо доведення його непричетності до здійснення несанкціонованих дій зі списання коштів, зокрема, того ж дня повідомив банк про списання коштів з його рахунку та про необхідність блокування картки, 01 вересня 2023 року подав заяви до Святошинського УП ГУНП України в місті Києві та кіберполіції з приводу вчинення шахрайських дій.
В свою чергу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку Приват-24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 31 серпня 2023 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 73359,67 грн.
Встановивши вищевказані обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів зауважує, що на відповідача не може бути покладена цивільна-правова відповідальність за дії, які він не здійснював.
Доводи апеляційної скарги про те, що надання відповідачем доступу третім особам до платіжних інструментів є наслідком необережності відповідача, як різновиду вини, яка проявилася в розголошенні облікових даних (паролю) як до Приват24, так і до фінансового номеру в оператора ПрАТ Київстар колегія суддів відхиялє, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не надав до суду жодних доказів щодо обставин втрати доступу до свого фінансового номеру, обмежившись лише зазначенням факту вчинення шахрайських дій є необгрунтованими, оскільки саме банк мав подати беззаперечні докази сприяння відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 31 серпня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З урахуванням вищенаведеного рішення суду першої інстанціїє таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Головуючий:
Судді: