Справа № 761/44276/25
Провадження № 3/761/8808/2025
28 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А. при секретарі - Власенко В.С., за участю прокурора Сироватки В.В., особи, відносно якої складений адміністративний протокол ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушену старшим оперуповноваженим в ОВС відділу документування адміністративних правопорушень управління запобігання адміністративній корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Мерзлюком Ю.Б. за протоколом № 243 від 13.10.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки мЖитомирська обл., Ружинського р-н, с. Топори, громадянки України, працюючої до 30.05.2025 на посаді ровідного спеціаліста відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 припиняючи з 30.05.2025 діяльність на посаді провідного спеціаліста відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області, маючи 7 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби, будучи суб'єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 14.07.2025 о 17 год. 18 хв.шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, вказала, що була неочікувано звільнена, у зв'язку із чим була в негативному емоційному стані та збула про таку необхідність, як подати декларацію.
Прокурор у судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 та прокурора, вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов наступних висновків.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КпАП України).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Вина ОСОБА_1 у порушенні Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується зібраними доказами у справі у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.
Так, на підставі наказу від 25.02.2022 № 38 о/с Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 , державного службовця 8 рангу, призначено провідним спеціалістом відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області.
На підставі наказу від 14.076.2022 № 123 о/с Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 , державному службовцю 8 рангу, провідному спеціалісту відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку присвоєно 7 ранг державного службовця з 01 липня 2022 року.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорії «А» і «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Таким чином, провідний спеціаліст відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та суб'єктом відповідальності відповідно до Примітки до ст. 172-6 КУпАП, і вона зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ст. 45 вказаногоЗакону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до наказу від 30.05.2025 № 151 о/с Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 , державного службовця 7 рангу, провідного спеціаліста відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області звільнено з роботи відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 87 (скорочення чисельності або штату державних службовців) Закону України «Про державну службу» та пункту 1 частини 1 статті 40 (скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу Законів про працю України.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
На виконання вищезазначених вимог,провідний спеціаліст відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1., як особа, яка припиняє з 30.05.2025 діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов'язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 29.06.2025.
Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2016 року щорічно подавала зазначені декларації, що свідчить про її обізнаність з вимогами та порядком декларування.
Крім цього, ОСОБА_1 29.05.2025 власними підписами засвідчила ознайомлення із рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 статті 45 Закону, подала відповідну декларацію, лише 14.07.2026 о 17 год 18 хв, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З приводу несвоєчасності подання декларації ОСОБА_1 надала пояснення, в яких зазначила, що визнає порушення нею вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.08.2025 № 47-06/71275-25 щодо Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 в період з 31.05.2025 по 15.07.2025 встановлено, що декларація особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями має ідентифікатор документу 6f1e8b0d-b130-4a25-a947-dbd28227f7ee, та відповідно до послідовності дій документ з таким ідентифікатором вперше був створений 14.07.2025 о 17 год 05 хв.
Таким чином, ОСОБА_1 , припиняючи з 30.05.2025 діяльність на посаді провідного спеціаліста відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 14.07.2025, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2
ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, те , що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Також слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 172-6 КУпАП,275-280,283-287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Литвин О.А.