Справа № 761/41565/25
Провадження № 3/761/8245/2025
09 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А. при секретарі - Ємці Д.О., за участю прокурора Артимовича О.В., особи, відносно якої складений адміністративний протокол ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушену оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенантом поліції Терновим І.А. за протоколами № 4035 від 24.09.2025 та № 4036 в від 24.09.202 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої на посаді лікаря дерматолога у комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 будучи членом основного складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов?язаних з корупцією, згідно з пп. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону N?1700-VII та приміткою до ст. 172° КУпАП, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону N?1700-VII, несвоєчасно 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік та 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію при особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за період (з 01.01.2024 по 21.11.2024), неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала.
Прокурор у судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 та прокурора, вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов наступних висновків.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КпАП України).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Вина ОСОБА_1 у порушенні Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується зібраними доказами у справі у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Судом встановлено, що відповідно до наказу КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 25.04.2024 N?90-02-04 «Про організацію проведення медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_3 та КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» створено позаштатну постійно діючу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 при КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Згідно з додатком N?3 зазначеного наказу затверджено резервний склад позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , до якого ОСОБА_1 включено, її як члена (лікаря-дерматовенеролога КНП КОР «Київської обласної клінічної лікарні»).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» пункт 2 частини 1 статті 3 Закону N?1700-VII доповнено підпунктом «ґ», згідно із яким голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Вказаний закон набрав чинності 12.10.2023, а тому, ОСОБА_1 будучи з 25.04.2024 членом резервного складу позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону N?1 700-VII.
Статтею 1 Закону N?1700-VII визначено, що суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Наказом КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 21.10.2024 N?1 76-02-04а «Про внесення змін до наказу від 25.04.2024 N?90-02-04» визначено новий склад членів ВЛК, серед яких вже не було ОСОБА_1 . Останню з 21.11.2024 виключено зі складу зазначеної комісії.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону N?1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов?язок подати декларацію при звільненні, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, упродовж часу з 00:00 год. 22.11.2024 (наступний день після звільнення) по 23:59 год. та подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік до 31.03.2025 включно.
Разом із тим, ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону N?1700-VII, та несвоєчасно 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік та 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію при особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за період (з 01.01.2024 по 21.11.2024), неохоплений раніше поданими деклараціями.
Будь-яких об'єктивних даних, щодо неможливості подання декларації в установлений законом строк, ОСОБА_2 не надала.
Таким чином, ОСОБА_2 несвоєчасно 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік та 14.04.2025, без поважних причин, подала декларацію при особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за період (з 01.01.2024 по 21.11.2024), неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Враховуючи дані про особу, яка притягуються до адміністративної відповідальності, те , що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Також слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 172-6 КУпАП,275-280,283-287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Литвин О.А.