справа № 631/778/25
провадження № 8/631/3/25
28 листопада 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши у приміщенні суду матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» за нововиявленими обставинами.
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 6979/25-вх від 10.11.2025 року із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/778/25 (провадження № 8/631/3/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» вбачається, що він просить його скасувати та врахувати заяву про залишення позову без розгляду.
Дійсно, в провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області перебувала справа з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу», в якій 09.10.2025 року ухвалено рішення та задоволено позов повністю.
Натомість, до моментів набрання рішенням суду законної сили та звернення заявника в суд із заявою про перегляд рішення, 04.11.2025 року в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник позивача за ордером ОСОБА_3 подала апеляцію в Харківській апеляційний суд.
Відповідною ухвалою, постановленою 10.11.2025 року Харківським апеляційним судом у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Тичкової О. Ю., цивільну справу № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» витребувано у суду.
Приписом частин 1 і 2 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Зважаючи на таке, 10.11.2025 року рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» не набрало законної сили.
Проте, 21.11.2025 року ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діяла адвокат Мякота Т. М., оскаржуючи рішення суду в апеляційному порядку, відкликав апеляційну скаргу та долучив копію угоди про припинення дії договору про надання правничої /правової/ допомоги № 62/25 від 16.07.2025 року, якою повноваження адвоката як його представника припинені.
Тому ухвалою, постановленою 21.11.2025 року Харківським апеляційним судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: головуючого судді Тичкової О. Ю., суддів Маміної О. В. та Пилипчук Н. П.,- апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє від імені та інтересах ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09.10.2025 року у цивільній справі № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» повернуто особі, яка її подала.
28.11.2025 року матеріали справи за вихідним № 50676-2025 надіслані Харківським апеляційним судом до Нововодолазького районного суду Харківської області та зареєстровані ним за вхідним № 7531/25-вх від 28.11.2025 року.
Відтак, перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на її відповідність вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України, й ураховуючи Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, прийняту 21.07.2021 року у справі № 631/778/25 (провадження № 61-18334св20), суд відкриває провадження за нововиявленими обставинами та зважаючи на те, що справа розглядалась за правилом спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін, доходить такого.
Згідно з вимогами частини 1 статті 429 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Приписами частини 2 цієї ж статті визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Отже, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими судом, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Як убачається з положень частини 1 статті 423 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Безпосередньо перелік правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений положеннями частини 2 зазначеної вище статті та є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, однією з них є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України).
Саме на зазначену вище підставу посилається заявник, зауважуючи суду про надсилання ним 02.10.2025 року заяви про залишення його позову до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» без розгляду, яку не ураховано судом.
Як убачається з матеріалів справи, 02.10.2025 року за вхідним № 5995/25-вх заявник здав до канцелярії суду свою заяву про залишення його позову до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» без розгляду
Натомість відповідно до наказу № 02-06/63 від 15.09.2025 року у період з 22 вересня 2025 року по 06 жовтня 2025 року головуючий у справі суддя Мащенко С. В. перебувала у відпустці, по виходу з якої вчасно не отримала під особистий короткий підпис в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції цю заяву, а тому суд ухвалив рішення, яким розірвав шлюб між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Перелази Красногорського району Брянської області, та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою селища міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, зареєстрований 21 лютого 2023 року Нововодолазьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 19.
При цьому, у мотивувальній частині судового рішення, що переглядається, судом зазначено: «Обговорюючи питання щодо можливості вжиття заходів, передбачених частиною 1 статті 111 Сімейного кодексу України щодо примирення подружжя, суд бере до уваги, що жоден з них такого бажання не виявив, до суду із відповідним клопотанням не звертався й згоден на розірвання шлюбу, а тому враховуючи конкретні обставини справи та роз'яснення, надані Верховним Судом України у пункті 10 Постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не знаходить підстав для застосування такого заходу».
Між тим, на цей момент позивач вже не бажав розлучатись із відповідачем та не мав юридичної заінтересованості у позові.
Положення частини 4 статті 423 Цивільного кодексу України роз'яснюють, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відтак, заява про залишення позову без розгляду не є доказом у справі, не урахована судом під час ухвалення рішення суду через необізнаність того у наявності вищевказаного волевиявлення позивача, а тому є, у такому випадку, нововиявленою обставиною, що тягне за собою скасування рішення суду.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вказане беззаперечно кореспондує із приписами діючого цивільного процесуального законодавства України, зокрема, тим, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Тому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 цього кодексу є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.
Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Також, згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відтак, з матеріалів цієї справи вбачається, що до суду із позовом «Про розірвання шлюбу» звернувся ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як вбачається із заяви, зареєстрованої за вхідним № 5995/25-вх від 02.10.2025 року, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу», без розгляду, вона підписана та подана позивачем особисто, а тому її слід задовольнити.
Доходячи такого, суд проаналізував норми цивільного процесуального законодавства України й переконався, що звернутись до суду із проханням про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, й, оскільки таке право є абсолютним, воно не залежить від волі інших учасників процесу, а, отже, й не залежить від будь-якої їх думки.
Наведене свідчить про те, що суд не має обов'язку з'ясовувати обставини, мотиви, міркування, з яких виходив позивач, звертаючись з таким проханням в суд, як не зобов'язаний з'ясовувати і суть справи. Проте він зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду, якщо прохання подано у процесуальний спосіб з огляду саме на обов'язковий у цивільному процесі принцип дизпозитивності, тобто вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Отже, частиною 3 статті 429 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З урахуванням зазначеного та беручи до уваги вільне волевиявлення позивача ОСОБА_1 щодо залишення його позовної заяви без розгляду, подання вказаної заяви саме позивачем, а також відповідність поданої заяви вимогам цивільного процесуального кодифікованого закону України, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» залишити без розгляду.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» без розгляду, суд відповідно до приписів частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , позовну заяву якого залишено без розгляду, що після усунення умов, які були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Одночасно із цим, суд також зауважує, що за правилом частини 6 статті 429 Цивільного процесуального кодексу України з набранням законної сили цим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Також, постановляючи ухвалу суд бере до уваги, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтями 8, 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), а також статтями 1 - 5, 13, 18, 42, 43, 76 - 80, 89, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 23 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354, статтями 423 - 427, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві положення» та підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» за нововиявленими обставинами.
Розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження 28 листопада 2025 року у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області (юридична адреса: вулиця Захисників України, будинок № 1, селище Нова Водолага, Харківський район, Харківська область, Україна, 63202, зал судового засідання № 1).
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» за нововиявленими обставинами й скасування цього рішення суду та залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Також роз'яснити ОСОБА_1 і усім іншим учасникам справи, що рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/778/25 (провадження № 2/631/711/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» втратило свою законну силу.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ,а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з цього дня.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко